Долю́блювати, -люю, -єш и долюбля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Е, не долюблювала жидова тих казенних. Не долюбляв тільки батько удови.
Ночліг, -гу, м.
1) = і. Ночівля.
2) мн. Ночная пастьба скота пастухами. Підемо на ночліги.
3) мн. Въ черниговскомъ свадебномъ ритуалѣ обрядъ жаренья сала: послѣ удостовѣренія въ невинности новобрачной и отправки извѣщенія объ этомъ къ матери послѣдней, свекоръ оставшимся на свадьбѣ женатымъ мужчинамъ даетъ по куску сала, по щепкѣ для вертела и снопъ соломы со словами: «їдьте, добрі люде, на ночліги; хто вернеться з добром, тому почот буде». Гости уходять въ пустое мѣсто и жарять на огнѣ сало, стараясь свое сохранить, а чужое съѣсть, а затѣмъ снова возвращаются къ свекру для продолженія пирушки.
Охмолостатися, -таюся, -єшся, гл. Привыкнуть, обойтить.
Поганяльник, -ка, м. = поганяйло 1. Ум. поганя́льничок.
Проливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пролитися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Проливаться, пролиться. Се єсть кров моя, що за многих проливається. Пливе човен, води повен, да коли б не пролився.
Проповзти, -зу́, -зе́ш, гл. Проползти.
Семинарський, -а, -е. Семинарскій. У вашій семинарській бібліотеці певне єсть.
Сеструня, -ні, сеструся, -сі, ж. ласк. отъ сестра. Ой не є ж то зазуля, но твоя сеструня. Ні батька, ні матусі, ні рідненької сеструсі.
Споряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Готовиться, собираться, собраться, приготовляться, приготовиться; устраиваться. А далі ото вже й до весілля стали споряжаться. Ярмарок почав споряжатись.
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ.