Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Лота́ття, -тя, с. = латаття.
Покутній, -я, -є. Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Покутнє вікно. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Під покутнім, віконечком як голубка гула.
2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв.
Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний.
Сторожа, -жі, ж. Стража, караулъ. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. на сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Усі кури на сідалі, півень на сторожі; всі хлопята на юлиці, мій милий в дорозі. Ум. сторо́женька.
Тяглий, -а, -е. Имѣющій рогатый скотъ.
Убрати, -ся. Cм. убірати, -ся.
Утирало, -ла, с. Полотенце.
Циганство, -ва, с. Цыганство. На́ тобі циганство і панство, коня вороного, ще й хвайду до того. (одм.).
