Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сайгак

Сайгак, -ка, м. 1) Дикая коза, сайга. З власних рук годував диких кіз, сайгаків. Стор. II. 56. 2) Колъ вышиною съ человѣка; два такихъ кола, забитые рядомъ, служать снарядомъ для привязыванія овецъ: шею овцы вкладываютъ между ними, а сверху ихъ связываютъ. О. 1862. V. Кух. 32, 38. А ну, хлопці, піймайте оту вівцю та в сайгаки її, а то вона ще одкинеться од ягняти. Ейск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САЙГАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САЙГАК"
Версовик, -ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью. Вх. Пч. II. 6.
Навтьо́ки нар. = навтіки.
Напро́стати, -таю, -єш, гл. Выравнять, выпрямить. Напростати цвях. Камен. у.
Невстидливий, -а, -е. Не стыдливый. А ти, Єво невстидлива! Гол. IV. 522.
Побитовий, -а, -е. Бытовой.
Помісто, -та, с. = помістя. Лохв. у.
Стадниця, -ці, ж. = стайня. Веде коня у стадницю. Мет. 74. Ум. стадни́чка.
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный. Вх. Зн. 76.
Чернечий, -а, -е. = чернецький. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. Надів на себе рясу чернечу. Рудч. Ск. II. 148.
Шворочка, -ки, ж. Ум. отъ шво́рка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САЙГАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.