Бляха, -хи, ж. 1) Металлическая пластинка, металлъ въ листахъ. Труну збудували, срібними бляхами обкували. Всі покриті срібнов бляхов. 2) Жесть. Въ томъ же значеніи: біла бляха. Дах, критий білою бляхою. На кожнім (піддашку) хрест, білою бляхою обкований. 3) Кровельное желѣзо. 4) Родъ четырехугольной сковороды изъ листоваго желѣза, противень. Печеню.... вкладають на бляху, вливають трошки води, щоб не припалилася і печуть. Пражать горох на блясі. 5) Бляха, знакъ (у сотскаго и пр.) На грудях з бляхою лядунка. Ум. бляшка, бляшечка. Соцький ... з мідною бляшкою на свиті.
Відмиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відмитися, -миюся, -єшся, гл. Отмываться, отмыться. Так заплямив, що й не відмивається.
Жартівли́вий, -а, -е. Шутливый. Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались.
Замина́ха, -хи, ж. = лемішка.
Навдо́коло, навдо́кола, нар. Вокругъ. Земля ходить навдокола сонця.
Обернути, -ся. Cм. обертати, -ся.
Признака, -ки, ж. Знакъ, признань, примѣта. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі... куди утікати. І признаки навіть нема теперки, що був став.
Святитель, -ля, м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!»
Хицький, -а, -е. = хисткий 1. На туім Дунаю хицькії кладки.
Шельвія, -вії, ж. = шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія.
