Аря́! меж. Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Молодиця спершу одгонила (свиней)... криком: «аря, гладкі, аря»!
Бабуня, -ні, ж. Ум. и ласк. отъ баба. Бабушка. Ум. бабунечка.
Верткий, -а, -е. Вертлявый, шустрый. Був там один, що його прозвали Малпою, швидкий та верткий, що й з під ступня викрутиться.
Запина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. запну́тися и зап'ясти́ся, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Завѣшиваться, завѣситься, закрываться, закрыться, 2) Повязываться, повязаться (платкомъ). Я... зап'ялась білою хустиною. 3) Застегиваться, застегнуться. Салдат на всі ґудзики запинається.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище.
Пазорь, па́зурь, -ря, ж.
1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями.
2) Ноготь.
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Роскручувати, -чую, -єш, сов. в. роскрути́ти, -чу, -тиш, гл. Раскручивать, раскрутить, развертывать, развернуть. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Всякі квітки роскручували свої пупяночки.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.