Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладій
гладісінький
гладісінько
гладкий
гладкість
гладко
гладуля
гладун
гладунець
гладунка
гладуха
гладуш
гладущик
гладчати
гладше
гладший
гладючий
глажанка
глаза
глазки
глаїти
глас
гласити
гласний
гластівка
глевкий
глевко
глевтюк
глевтяк
глевтякуватий
гледіти
гледітися
глей
глейкий
глейовина
глейок
глек
глекопар
глембеї
глечатко
глечик
глеюватий
глиб
глибати
глибень
глибина
глибінь
глибка
глибокий
глибокість
глибоко
глибоч
глибоченний
глибочень
глибоченький
глибоченько
глибочиня
глибшати
глибше
глибший
глива
гливий
глидати
глижа
глижка
глизявий
глимання
глимати
глимнути
глина
глинець
глинина
глинище
глинка
глинути
глиняний
глиняник
глинянка
глинястий
глип!
глипання
глипати
глипіти
глипнути
глист
глиста
глистник
глистюк
глистяк
глистянка
глитай
глитання
глитати
глитнути
глицарня
глицарь
глиця
гличка
гліг
глід
гліт
глітно
глоба
глобити
глобок
глобувати
гловарь
гловень
глогинька
глоговий
глод
глодання
глодати
глодина
глодовий
глодянка
гложу
глоїна
глота
глотити
Загамува́ти, -му́ю, -єш, гл. Успокоить, укротить, обуздать, усмирить, придержать.
Заморо́жувати, -жую, -єш, сов. в. заморо́зити, -жу, -зиш, гл. Замораживать, заморозить.
Капелія, -лії, ж. Капелла, оркестръ. У містечку Берестечку капелія грала, молодая Бондарівна з хлопцями гуляла. Грин. III. 612.
Ладно нар. 1) Въ согласіи, въ ладу. 2) Красиво. 3) Хорошо. Оце ладно! три пани, єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Ладно марш вигравші. Гол. III. 110. Ум. ладненько. Сідай на мене (коня) ладненько. Мнж. 34.
Обіп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Перестраждати, -даю, -єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить. Кв.
Підшильовувати, -вую, -єш, сов. в. підшилювати, -люю, -єш, гл. Обшивать, обшить шалевкой. Зміев. у.
Роспрямлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роспрямитися, -млюся, -мишся, гл. Выпрямляться, выпрямиться.
Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90.
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Н. п. Ум. худенький, худесенький.
Нас спонсорують: