Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладій
гладісінький
гладісінько
гладкий
гладкість
гладко
гладуля
гладун
гладунець
гладунка
гладуха
гладуш
гладущик
гладчати
гладше
гладший
гладючий
глажанка
глаза
глазки
глаїти
глас
гласити
гласний
гластівка
глевкий
глевко
глевтюк
глевтяк
глевтякуватий
гледіти
гледітися
глей
глейкий
глейовина
глейок
глек
глекопар
глембеї
глечатко
глечик
глеюватий
глиб
глибати
глибень
глибина
глибінь
глибка
глибокий
глибокість
глибоко
глибоч
глибоченний
глибочень
глибоченький
глибоченько
глибочиня
глибшати
глибше
глибший
глива
гливий
глидати
глижа
глижка
глизявий
глимання
глимати
глимнути
глина
глинець
глинина
глинище
глинка
глинути
глиняний
глиняник
глинянка
глинястий
глип!
глипання
глипати
глипіти
глипнути
глист
глиста
глистник
глистюк
глистяк
глистянка
глитай
глитання
глитати
глитнути
глицарня
глицарь
глиця
гличка
гліг
глід
гліт
глітно
глоба
глобити
глобок
глобувати
гловарь
гловень
глогинька
глоговий
глод
глодання
глодати
глодина
глодовий
глодянка
гложу
глоїна
глота
глотити
Бишак, -ка, м. Сортъ крупныхъ астраханскихъ сельдей. Харьк. Мнж. 176.
Гайтове, -вого, с. Охота. Желех. Тоже: гайтови, мн. Шух. І. 235.
Надхма́рний, -а, -е. Заоблачный. Желех.
Оббивати, -ва́ю, -єш, сов. в. оббити, обіб'ю, -єш, гл. Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. Зіма була і цвіт оббила. Мет. 36. Пороги оббивати. Ном. № 11913. Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб'є матінка моя. Мет. 245. 2) Бить, побить, отбить. За скоки обіб'ю і щоки. Ном. № 12479.
Перестановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перестановити, -влю́, -виш, гл. = переставляти, переставити.
Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне. Чуб. V. 1161.
Поспрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ), созвать. Як всіх вже поспросює, то іде додому. Грин. III. 502.
П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Співанка, -ки, ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Гол. І. 172. Ум. співаночка. Лукаш. 146.
Туман, -ну, м. 1) Туманъ. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий. Шевч. тумана перти. Дурачить, врать. Св. Л. 174. туман навести на ко́го. Обморочить, отуманить. На тебе десь туман у Литві навели. Греб. 384. 2) Весенняя хороводная игра. Мил. 49. Ум. туманочок. Шевч. 95, туманець.
Нас спонсорують: