Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладій
гладісінький
гладісінько
гладкий
гладкість
гладко
гладуля
гладун
гладунець
гладунка
гладуха
гладуш
гладущик
гладчати
гладше
гладший
гладючий
глажанка
глаза
глазки
глаїти
глас
гласити
гласний
гластівка
глевкий
глевко
глевтюк
глевтяк
глевтякуватий
гледіти
гледітися
глей
глейкий
глейовина
глейок
глек
глекопар
глембеї
глечатко
глечик
глеюватий
глиб
глибати
глибень
глибина
глибінь
глибка
глибокий
глибокість
глибоко
глибоч
глибоченний
глибочень
глибоченький
глибоченько
глибочиня
глибшати
глибше
глибший
глива
гливий
глидати
глижа
глижка
глизявий
глимання
глимати
глимнути
глина
глинець
глинина
глинище
глинка
глинути
глиняний
глиняник
глинянка
глинястий
глип!
глипання
глипати
глипіти
глипнути
глист
глиста
глистник
глистюк
глистяк
глистянка
глитай
глитання
глитати
глитнути
глицарня
глицарь
глиця
гличка
гліг
глід
гліт
глітно
глоба
глобити
глобок
глобувати
гловарь
гловень
глогинька
глоговий
глод
глодання
глодати
глодина
глодовий
глодянка
гложу
глоїна
глота
глотити
Борзити, -жу, -виш, гл. Торопить. Бѣл.-Нос.
Набудо́вувати, -вую, -єш, сов. в. набудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Настраивать, настроить (о зданіяхъ).
Нащебетати, -бечу, -чеш, гл. 1) Нащебетать. 2) Наговорить много. Дівчата прибіжять, нащебечуть. МВ. І. 36.
Недобачливий, -а, -е. Съ слабымъ зрѣніемъ.
Обляшити, -ся. Cм. обляшувати, -ся.
Околотувати, -ту́ю, -єш, гл. = околотити 1. Желех. Вх. Зн. 43.  
Осліджувати, -джую, -єш, сов. в. осліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Выслѣживать, выслѣдить. Ми ослідили лисицю да й ходили все слідом за нею. Чуб. IV. 633.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
То-що. Cм. то.
Черчук, -ка, м. = черчик 1. Черчук має черевички і сам черчик невеличкий. Черчук має реверенду. Гол. III. 349.
Нас спонсорують: