Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городянка

Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНКА"
Вербник, -ка, м. Вербовая роща. Кролевец. у.
Верінка, -ки, ж. = вереня. Лягають спати, а вкриваються сіраками чи якою верткою. Шух. І. 216.
Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать. Вх. Зн. 16.
Наволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) = наволокти. 2) Надѣть (о наволочкѣ). Тра нову наволочити пішевку. НВолынск. у. 3) Пройти извѣстное количество пахоти бороною.
Обтавати, -таю, -єш, сов. в. обта́ти, -та́ну, -неш, гл. Обтаивать, обтаять. І став він обставать, аж пара з шерсті йде. Греб. 385.
Очеретянка, -ки, ж. Птица: Silvia arundinacca. Вх. Пч. II. 14.
Полик 2, -ка, м. Вышитые наплечники женской сорочки. КС. 1893. V. 281. В кожної сорочки з поликами. Св. Л. 2. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Спотикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. спітка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Котл. Ен. І. 26. Пила та гуляла, поки лихо не спіткало. Шевч.
Урожа, -жі, ж. = урожай. Шух. І. 38. Ой дай-же, Боже, на хліб урожу. Гол. IV. 553.
Ускосом нар. Искоса. Здалека сідає, вскосом дивиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.