Бидло, -ла, с.
1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. В тій оборі повно бидла.
2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане!
3) Падаль. Ув. бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
Будити, -джу, -диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. 2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. 3) Коптить.
Горщо́к, -шка́, м. Горшокъ. (Въ косв. падежахъ: горшка́, горшко́ві и т. д.). Є в горшку молоко, та голова не влізе. Ум. Горще́чок.
Ди́бати, -баю, (-блю), -баєш, (-блеш), гл. 1) Ходить на ходуляхъ. 2) Ходить медленно и неловко; ходить, вытягивая ноги (о людяхъ съ длинными ногами, о дѣтяхъ и пр.). Близько видати, далеко дибати. Диба, мов муха по сметані. Диба, мов журавель. Та мала пташка, та невеличкая по билиночці дибле. На дворі під тополями дибали Ова журавлі. Диба, мов не своїми ногами.
Зави́да, -ди, об. Завистникъ, завистница.
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його.
Отчина, -ни, ж. = отчизна 1.
Розмишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл.
1) Размышлять, размыслить. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати.
2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв....
Тоскно нар. Тоскливо, грустно. Не хиляйся, сосно, бо й так мені тоскно.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. І так уже її догляда та шкодіє — як ока.
