Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горнець

Го́рне́ць, -нця́, м. Горшокъ. Шух. І. 264. Найдеся купець і на діравий горнець. Ном. № 5209. Наварила горнець м'яса. Гол. ІІІ. 495.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНЕЦЬ"
Горюва́льниця, -ці, ж. Женщина бѣдстдующая, горюющая. Моя й матінко рідна! Моя й скитальниця, моя й горювальниця. Мил. 195. Ум. Горюва́льничка. Моя й дочко, моя й горювальничко! Мил. 219.
Дошку́ркий, -а, -е. = дошкульний. Я ж думала, що нагаєчка не дошкурка, — як ударить, то разсядеться тіло й шкурка. Чуб. V. 598.
Зава́жни́й, -а́, -е́ Вѣскій, тяжелый, тяжеловѣсный. Левч. 165. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Лицемі́рно нар. Лицемѣрно.
Любля́нка, -ки, ж. = любанка. Ум. любля́ночка. Любили ж мене три любляночки. Грин. ІІІ. 21.
Надтя́ти Cм. надтинати.
Похмуріти, -рію, -єш, гл. Нахмуриться, придти въ дурное расположеніе духа (о многихъ). Усі похмуріли, зажурилися. Мир. ХРВ. 140.
Пощебати, -ба́ю, -єш, гл. Исколоть. Турецькая земленонька шабельками пощебана. Гол. І. 101.
Стонадцять числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.
Уписування, -ня, с. = упис. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.