Буцнути, -ся. Cм. буцати, -ся.
Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда.
Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Не впадає москаля дядьком звати. 3) — соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Що ж мені, дядечку, по тіх грошах?
Жребува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Метать жребій. Поділили моє плаття, про одежу жребували.
Охвітно нар. Пріятно, съ удовольствіемь, удобно, безопасно. охвітніше. Пріятнѣе, лучше, удобнѣе, безопаснѣе. Люде прираяли, щоб кого за дитину, — все таки, кажуть, охвітніше. Чого... тітусю, з ціпочком? — Охвітніше, каже, од собак. Дівчата були ще раді, що парубки з ними, — і веселіше, і охвітніше.
Паньматка, -ки, ж. = паніматка. Люде добрі, сусіде любезні, панове старики, жіночки паньматки, і ви, парубоцтво чесне, і ти, дівча молоденьке.
Поперерізувати, -зую, -єш, гл. Перерѣзать (во множествѣ).
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує.
2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Струсив грушу, назбірав... груш.
Тюті, тютіньки, тютічки, тютьки, меж. для призыва куръ: цыпъ, цыпочки.
Хлак, -ка, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки.