Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гармій
гармонійний
гармонія
гарнаситися
гарнасся
гарнасуватися
гарнець
гарний
гарник
гарнійшати
гарнісінький
гарнісінько
гарніти
гарно
гарнюк
гарнюсінький
гарнюсінько
гарнючка
гарпулець
гарт
гартівничий
гартований
гартовня
гартування
гартувати
гартуватися
гарувати
гарука
гарукатися
гарфа
гарцівник
гарцівниця
гарцьовий
гарцювання
гарцювати
гарч
гарчання
гарчати
гарчє
гарчик
гарькавий
гарювати
гарюкало
гаряч
гаряч 2
гаряче
гарячий
гарячити
гарячіти
гарячка
гарячкувати
гарячник
гарячосердий
гас
гасання
гасати
гасило
гаситель
гасити
гасіння
гаска
гасло
гасловий
гасник
гасниця
гаснути I
гаснути II
гаспед
гаспедів
гаспедюка
гат
гатала
гаталай
гаталати
гатаман
гателити
гатинець
гатити
гатитися
гатінка
гатка
гать
гафини
гафт
гафтарь
гаць-го-га!
гач
гача
гачечок
гачі
гачник
гачок
гачур
гачура
гачурик
гачурка
гашення
гашка
гашурка
гая!
гаянка
гаяння
гаяти
гаятися
гвавт
гваджениця
гвалт
гвардійонець
гвардія
гварити
гвер
гвинт
гвинтовка
гвіздє
гвіздок
гвоздик
гвоздити
гвоздички
гвор
гданськ
За́рість, -рости, ж. Рубецъ, слѣдъ бывшей раны, поврежденія (на деревѣ). Камен. у.
Захрупаты, -паю, -ешъ, гл. 1) = захрумкаты. 2) = захрущаты.
Зм'яти, зімну, -неш, гл. = зімняти. Чуб. V. 1185. Да покуль батеньку я в'єднав, я свою шапочку стер та зм'яв. Мет. 179.
Пищик, -ка, м. Музыкальный инструментъ, — родъ свирѣли изъ тонкаго камыша. Харьк. у. Ум. пи́щичок. Ти ж було селом ідеш, ти ж було в дуду граєш, тепер тебе немає, дуда твоя гуляє і пищички зосталися, чорт-зна кому досталися. Н. п.
Поодружувати, -жую, -єш, гл. Сочетать бракомъ, поженить (многихъ).
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Солодкуватий, -а, -е. Сладковатый. Чого це горілка, кумо, солодкувата? чи не з медом вона часом? Канев. у.
Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140.
Сталка Cм. сталька.
Третно нар. По третямъ. Шейк.
Нас спонсорують: