Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горішина

Горі́шина, -ни, ж. 1) Орѣховое дерево, орѣховый кусть (въ послѣднемъ значеніи чаще употребляется: ліщина). Липки, гори шина, соснина. Котл. Ен. VI. 21. 2) Раст. a) Coronilla varia. Лв. 98. б) Trifolium rubens. Лв. 102. Cм. Головайчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІШИНА"
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Ґа́врати, -раю, -єш, гл. Сильно кричать, орать. Вх. Зн. 12.
Дорогоці́нний, -а, -е. Драгоцѣнный. Каміння дорогоцінне. Рудч. Ск. II. 32.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.
Матюка́тися, -каюся, -єшся, сов. в. матюкнутися, -нуся, -не́шся, гл. Ругаться, выругаться по матери.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Погребний, -а, -е. Погребальный, похоронный. Погребна одправа.
Потрясти, -су, -сеш, гл. 1) = потрусити 1. Св. Л. 281. 2) Помчаться. І потрясла (в танці), аж вітер віє. Св. Л. 206.
Рівночасність, -ности, ж. Одновременность. Желех.
Трость, -ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. Гол. V. 938. 4) Зубья въ блят'ѣ. Вас. 166. 5) = тро́ста. Трость з коня йде. Черк. у. Ум. тро́стка. Мнж. 55. 56. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається. Грин. III. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.