Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городин

Городи́н, -на, м. Въ пѣснѣ то же, что и го́род. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Маркев. 105. Своего рода licentia poetica, допущенная пѣсней ради риѳмы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИН"
Бадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Бодриться, молодиться, молодечествовать. Левиц. Пов. 34. А диво цариця, мов та чапля між птахами, скаче, бадьориться. Шевч.
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір. Левиц. І. 446.
Зави́дощі, -щів и -щей, ж. мн. Зависть. Ном. № 4808.
Обідительно нар. Обидно. Зміев. у.
Переменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать.
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ. Вх. Лем. 451.
Попанячитися, -чуся, -чишся, гл. = попаніти. Сим. 141. Все теє куди попанячилось і пиндючиться почало. Сим. 227.
Пристрітник, -ка, м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126. 2) Раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33.  
Туркавка, -ки, ж. Птица Columba Turtur L, горленка. Шейк. Вх. Пч. II. 19. Ум. туркавонька, туркавочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.