Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

греготіти
грезен
грезет
грезетовий
грек
грекиня
греміти
гремотати
грений
гренуха
грецило
грець
грецький
гречаний
гречаник
гречаниця
гречанка
гречва
грече
гречечка
гречизна
гречий
гречина
гречисько
гречище
гречка
гречківка
гречків'я
гречкосій
гречний
гречність
гречух
гречушка
гриб
грибно
грибовище
грибок
грибочок
грива
гривак
гривань
гривастий
гриватий
гривач
гривеник
гривенний
гривенька
гривий
гривина
гривиця
гривичка
гривка
гривкастий
гривко
гривнок
гривня
гривонька
гривочка
грида
гридка
грижа
грижпан
гриз
гриза
гризанина
гризачка
гризище
гризня
гризота
гризти
гризтися
гризун
гризучка
гризь! I
гризь II
гризюка
гримати
гриматися
гримнути
гримотати
гримотіти
гринджоли
грип
грипа
грипеня
грипик
грисяк
грицарня
грицик
грицки
грище
гріб
грібнути
грідушки
грізд
грізен
грізний
грізно
грізьба
гріло
грім
грімак
грімання
грімати
грімач
грімій
грімкий
грімко
грімний
грімниця
грімно
грімнути
грімотати
грімотня
грімучий
грінка
грінчити
грісвиця
гріти
грітися
Бакирь Употр. въ выраженіи на бакир — на бекрень. Не йди, доню, за такого, що на бакир шапка. Чуб. V. 1092. Хто на бакир шапку носить, — господарь не буде. Грин. ІІІ. 209. ми з собов на бакир стоїмо. Мы между собой въ ссорѣ. Фр. Пр. 21. пішло ми на бакир. Потерпѣлъ убытки, пришелъ въ убытокъ, обезсилѣлъ. Фр. Пр. 21.
Безнапасний, -а, -е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. ІІ. 135.
Бердо, -да, с. 1) Бердо, ткацкій снарядъ: родъ гребня въ рамкѣ, сквозь зубья котораго проходять нити основы. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Части: горизонтальныя планки рамки — листви, зубья — троща, промежутки между зубьями — комірки. Шух. І. 256. То же, что и блят. 2) Пропасть. Вх. Зн. 2. Ум. бердечко. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.
Виклесуватися, -суюся, -єшся, гл. Развиться, возмужать. Иноді малим і не хороше, а потім, як виклесується, до такий тобі стане парубок або дівка. Черниг.
Громажі́ння, -ня, с. = Громадіння. Шух. І. 172.
Добротво́рець, -рця, м. Благодѣтель.
Каганцевий, -а, -е. Плошечный.
Мага́й-бі! Богъ въ помощь! (привѣтствіе). Втішно мені було добре слово почути: «Магай-бі!». МВ. І. 23.
Подушити, -шу́, -шиш 1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24. 2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера. Дещо.
Пороспросторювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и роспросторити, но во множествѣ.
Нас спонсорують: