Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

греготіти
грезен
грезет
грезетовий
грек
грекиня
греміти
гремотати
грений
гренуха
грецило
грець
грецький
гречаний
гречаник
гречаниця
гречанка
гречва
грече
гречечка
гречизна
гречий
гречина
гречисько
гречище
гречка
гречківка
гречків'я
гречкосій
гречний
гречність
гречух
гречушка
гриб
грибно
грибовище
грибок
грибочок
грива
гривак
гривань
гривастий
гриватий
гривач
гривеник
гривенний
гривенька
гривий
гривина
гривиця
гривичка
гривка
гривкастий
гривко
гривнок
гривня
гривонька
гривочка
грида
гридка
грижа
грижпан
гриз
гриза
гризанина
гризачка
гризище
гризня
гризота
гризти
гризтися
гризун
гризучка
гризь! I
гризь II
гризюка
гримати
гриматися
гримнути
гримотати
гримотіти
гринджоли
грип
грипа
грипеня
грипик
грисяк
грицарня
грицик
грицки
грище
гріб
грібнути
грідушки
грізд
грізен
грізний
грізно
грізьба
гріло
грім
грімак
грімання
грімати
грімач
грімій
грімкий
грімко
грімний
грімниця
грімно
грімнути
грімотати
грімотня
грімучий
грінка
грінчити
грісвиця
гріти
грітися
Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Ном. № 7619. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Чуб. ІІІ. 39. Виймив дари та й роздав. Федьк. Пов. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Єв. Л. XI. 13. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Левиц. Пов. 146. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. К. Г. Кв. 18. Ум. Да́ронько. Мл. л. сб. 218.
Катряга, -ги, ж. = катрага. На току був льох, а над ним катряга чи половник. Св. Л. 206. Варять на таганах та на катрягах кашу. К. ЧР. 259.
Лазуряка, -ки, м. Лѣсной разбойникъ? Були ще лазуряки, грабили, убивали, оббірали гроші і ховали їх у лісі, на степу... сами тож де небудь пропадали в розбоях, а гроші оставались. ХС. IV. 9.
Наболі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Наболѣть. На боліло серденько від жалю.
Пелевня, -ні, ж. Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. Желех. А ци дома 'сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют. Гол. II. 70.
Пильний, -а, -е. 1) Прилежный, усердный, рачительный, тщательный, старательный. 2) Безотлагательный, нужный, спѣшный. Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина прибував. АД. II. 6. 3) Пристальный. Пильний погляд. 4) Внимательный. Ум. пильне́нький, пильне́сенький.
Продирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проде́рти, -деру́, -реш, гл. Продирать, продрать. Лізе на хату, продер стріху та й лапає в те місце, де сало висіло. Рудч. Ск. І. 193. Не продереш, очі, то продереш калитку. Ном. № 9970.
Процесія, -сії, ж. Церковное шествіе съ крестами, хоругвями. Чуб. І. 286. Лежать вони до світа; приходять до них з процесією, і беруть їх у церкву. Рудч. Ск. І. 79.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.
Укутувати, -тую, -єш, сов. в. укутати, -таю, -єш, гл. 1) Окутывать, окутать, обворачивать, обворотить. Боги вкутані самими вишиваними рушниками. Г. Барв. 180. 2) Только сов. в. Выпить, съѣсть. Вишнівки з кварту укутали. Котл. Н. П. 347. Укутали, за 'дин день цілий хліб. Кролев. у.
Нас спонсорують: