Баль, -лю, м. = бал. отто буде крутий баль! Вотъ будетъ драка! Фр. Пр. 21. справлю я ті баль! Буду бить такъ, что подпрыгивать будешь. Фр. Пр. 21.

Вельми нар. Очень, весьма. Дорогий ишь до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ном. № 7775. Ішов козак на линію і вельми надувся. Ном. № 792. Радуйся, Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми. Ном. № 12680. Я маю вельми дорогий крам. Макс. Вельми добре. Кіевск. у.

Забіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. забі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Забѣгать, забѣжать. Туди до Лимана та до Очакова, або ще й близче забігаєш. Мир. Л. сб. 48. Забігайте з усіх боків. ЗОЮР. І. 6. В село із лісу вовк забіг. Гліб. 49. 2) Забѣгать, заходить на короткое время. Та він забігав на одну хвилину. Полт. г. Забіжиш до Марусі у робочу хвилину, — от скучиш, так словце яке нашвидку перемовити. МВ. ІІ. 83. 3) О саняхъ: скатываться, съѣзжать. Харьк. Цілу дорогу сани забігали. Полт. г. 4) Предупреждать, предупредить. 5) Набѣгать, набѣжать, нападать, напасть (на кого). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів. Грин. III. 609. 6) Заставать, застать. Я не забіг уже запорожців. (Слова старика при упоминаніи о запорожцахъ). Стрижевск. 7) най ті язи́к не забі́гає. Не говори глупостей. Вх. Зн. 17.

Забубо́ни, -нів, м. мн. = забобони. Не дуже люблю сільське понеділкування і всякі сільські забубони. Левиц. Пов. 170. Бабські забубони. Ном. № 253.

Кичка, -ки, ж. 1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. Беруть трошки льону і завивають їй (молодій) разом з косою, щоб більше було коси; хоть і великі коси, то завше треба той льон, і то називається зачіска та кичка. Метл. 208. 2) Кольцеобразный валикъ изъ пакли, шерсти или гарусу, иногда обшитый холстомъ, который носится замужними женщинами на головахъ подъ головнымъ уборомъ (очіпком, чепцем). Kolb. І. 38. 3) Хомутина, подушка валькомъ, кишкой, поджатая подъ клешни хомута. Вас. 159. Лимарь кичку зашиває. Шевч. 540. 4) Пучекъ соломы или камыша, употребляемый для крытья крыши. Желех. 5) Часть воротъ, дверей: кусокъ дерева съ вырѣзаннымъ въ немъ съ одной стороны углубленіемъ, — этой стороной онъ прибивается къ столбу или стѣнѣ, тогда углубленіе даетъ отверстіе, въ которое входитъ верхъ вертикальнаго столбика глухого конца воротъ пли шипъ дверей. Шух. I. 87, 93. 6) Оставшійся въ землѣ послѣ срубленнаго дерева его пень или корень. А наші кички викопують.

Мерзе́нство, -ва, с. Пакость, мерзость. А мерзенства скільки! Н. Вол. у.

Пересмалити Cм. пересмалювати.

Погупцювати, -цюю, -єш, гл. Потанцовать. Ось ну лишень, не соромляйся, по гупцюймо трохи. Маркев. 60.

Подення, -ня, с. 1) Мѣсто на току для складыванья хлѣба въ скирды. 2) Дно саней или вообще экипажа.

Ухватитися, -чуся, -тишся, гл. = ухопитися. Ухватився, як реп'ях. Ном. № 2745.