Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горошок

Горо́шок, -шку, м. Ум. отъ горо́х. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 2) Раст. a) Vicia villosa Roth. ЗЮЗО. І. 167; б) Vicia sepium. ЗЮЗО. І. 141; в) Medicago lupulina L. ЗЮЗО. І. 167; г) Medicago falcata L. ЗЮЗО. I. 167; д) Lathyrus. Вх. Пч. I. 10; е) — лісови́й. Vicia sylvatica L. ЗЮЗО. I. 167; ж) ди́кий, — леди́й, Vicia cracca L. Вх. Пч. I. 14. To же: горо́шок гадю́чий, гороб'я́чий. ЗЮЗО. І. 141,потєчий. Шух. І. 22; з) гороби́ний. Cм. Горобиний; и) — журавле́вий. Sathyrus sylvestris L. ЗЮЗО. I. 126. 3) Родъ игры.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОШОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОШОК"
Винужати, -жаю, -єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.
Гнівник, -ка, м. Въ выраженіи: він мій гнівник. Онъ со мной въ ссорѣ. Желех.
Запе́клуватий, -а, -е. = запеклий.
Картопляний, -а, -е. Картофельный.
Підданець, -нця, м. 1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя. Котл. Ен. IV. 14. 2) Крѣпостной. Панські підданці.
Повкручувати, -чую, -єш, гл. Ввинтить (во множествѣ).
Покотистий, -а, -е. О дорогѣ: укатанный. Покотиста дорога. Черк. у.
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Руснак, русняк, -ка, м. = русин. О. 1861. І. 264. МУЕ. III. 37.
Старчик, -ка, м. Ум. отъ старець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОШОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.