Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуральник
гуральня
гурба
гурготіти
гур-гур
гургуц
гурда
гуркало
гуркати
гуркіт
гуркнути
гуркота
гуркотати
гуркотій
гуркотіти
гуркотливець
гуркотливий
гуркотливочка
гуркотнеча
гуркотня
гурма
гурман
гурманка
гурманом
гурмом
гурок
гурочковий
гуррикан
гурт 1
гурт 2
гуртівник
гуртобранець
гуртовий
гурток
гуртом
гуртоправ
гуртоправця
гуртувати
гурчання
гурчати
гусак
гусаковий
гусар
гусарин
гусарка
гусарський
гусарь
гусачок
гусаш
гусевки
гусевниця
гусельниця
гусельня
гусениця
гусень
гусеня
гуси
гусимець
гусинець
гусівки
гусій
гусір
гуска
гусла
гуслі
гуслянка
гусляр
гусляти
гусник
гуснути
гусовки
гусонька
гусочка
густвина
густи
густий
густина
густирька
густити
густість
густіти
густо
густоволосий
густолистий
густрик
гусь I
гусь II
гусю
гуся
гуся-на!
гусяр
гусята
гусятина
гусятник
гусятниця
гусячий
гусячка
гута
гутисько
гутіння
гутір
гутірка
гутіти
гутник
гуторити
гутю!
гухналь
гуцати
гуц-гуці
гуцул
гуцулія
гуцулка
гуцулок
гуцульський
гуцульщина
гуцуляк
гуць
гуцьок
гуцюцю
гуч!
Бали, -лів, м. мн. Разговоры, розсказни. Тільки і балів на селі, що про мене безщасну. О. 1862. VII. 42. Росклався з своїми балами — і до вечора тебе не переслухаєш. Полт. Всі ж не з балами стояли, всі були по ділу тут. Котл. Од. 490. це вже бали! Дудки! Це вже бали, щоб я йому дала. Харьк. у. Ні, це вже бали! Грин. I. 240.
Безштанько, -ка, м. 1) Малолѣтокъ, мальчишка, не носящій еще штановъ. Ой вийдіть, безштаньки, співать веснянки, а ви, у штанях, співайте з нами. Грин. III. 58. 2) Бѣднякъ, не имѣющій штановъ. Я, грабя Потоцький, коронний гетьман.... і в мене є голка, щоб — часом розірветься — зашить, а ти ланець, безштанько, і в тебе нема? Стор. І. 185.
Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Чуб. II. 434. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. К. ЧР. 198. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу. Ном. № 3516.
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Заси́віти, -вію, -єш, гл. 1) Посѣдѣть. 2) Засѣрѣть. Аф. 434.
Повитісувати, -сую, -єш, гл. Вытесать (во множествѣ). Чи ти вже повитісував кілочки на граблі? Харьк. у.
Похіпко нар. Скоро, бойко, прытко.
Смільний, -а, -е. 1) Смолистый. Смільна сосна. Н. Вол. у. 2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8060.
Нас спонсорують: