Зага́рбання, -ня, с. Захватъ, незаконное присвоеніе.
Зая́сля, -ля, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?»
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Небій, -бо́я, м. Безстрашный. І небоя вовки їдять.
Пообсмолювати, -люю, -єш, гл. Осмолить (во множествѣ).
Постарий, -а, -е. Староватый, пожилой. Вже постарий чоловік Онопа. Стоїть якась постара замучена молодиця.
Римарь, -ря, м. Шорникъ. Cм. лимарь.
Скудрявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Торохнява, -ви, ж. Грохоть. Така торохнява у тому млині.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся.