Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гріх
гріховний
гріховно
гріховода
гріховодство
гріхувати
гріхуватися
гріш
грішечок
грішитель
грішити
грішка
грішний
грішник
грішницький
грішниця
грішно
грішок
гробак
гробарь
гробки
гробний
гробниця
гробовий
гробовик
гробовище
гробок
гробокоп
гробокопатель
гробочок
гроза
грозд
грозенце
грозно
грозьба
громада
громадити
громадитися
громаділка
громадільник
громадіння
громадка
громадонька
громадочка
громадський
громадянин
громадянка
громадянство
громадянський
громадянщина
громажіння
громак
громашик
громик
громівка
громниця
громничний
громовеня
громовий
громовина
громовиця
громотуха
громохмарній
громошітися
громушина
гронитися
гроно
грот
грошаччя
грошва
грошенята
грошик
грошина
гроші
грошовий
грошовитий
грошозаплод
грошолов
грошолюб
грошолюбка
грошшя
груба
грубелезний
грубий
грубиянство
грубиянський
грубка
грубний 1
грубний 2
грубний 3
грубник
грубниця
грубнути
грубо
грубуля
гругурати
груд
груда
груддя
грудень
груди
грудина
грудка
грудковий
грудкуватий
грудневий
грудний
груднина
груднистий
грудниця
груднястий
грудовий
грудок
грудомаха
грудочка
грудочок
грудуватий
грудя
гружавина
гружавіти
Безбо́лісний, -а, -е. Безжалостный, нечувствительный. Там такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже.
Гартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. І. 46. Шабельки гартують. Шевч. 131. Бідуючи, серце собі гартували. О. 1862. ІІІ. 25.
Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид. Кв. II. 172.
Жа́луватися, -луюся, -єшся, гл. Жаловаться. Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись. Рудч. Ск. І. 189. Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені. Чуб. V. 333.
Закопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. закопатися, -паюся, -єшся, гл. Закапываться, закопаться, зарываться, зарыться. Дашкович все глибше й глибше закопувався в книжки. Левиц. Пов. 87.
Зжина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зжатися, зіжнуся, -нешся, гл. Сжинаться, сжаться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась. Мет. 28.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Неспроможність, -ности, ж. = неспромога. Неспроможність гіркая. МВ. (КС. 1902. X. 45).
Оступати, -па́ю, -єш, сов. в. оступити, -плю́, -пиш, гл. = обступати, обступити. Поти старець плохий, поки собаки оступлять, а як собаки оступлять, то тоді й кия найде. Ном. Турки, татари город оступили. Чуб. І. 161.
Ремство, -ва, с. Недовольство; нареканія, ропотъ. Господи! ремства прости мені гріх! Щог. Сл. 35.
Нас спонсорують: