Дро́тик, -ка, м. Ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный.
Костура, -ри, ж. Ножъ для убиванія животныхъ. Ум. костурка.
Ми́ло II, нар. Мило, пріятно; любезно; хорошо. На тебе дивитися мило. Не бачила миленького, — і діло не мило. Не там щастя, не там доля, де багаті люде — як злучаться по любови, то все мило буде. мило вітати. Любезно принимать. Ум. миленько. Миленько Ганна подивлялась на панянку.
Моска́льство, -ва, с. 1) соб. отъ москаль. 2) Обрусѣлость. Українську натуру я добре знаю. Все се москальство лежить на їх, як на волу сідло.
На-послі́док, нар. Въ концѣ.
П'ятак, -ка, м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Ум. п'ятачок.
Репиця, -ці, ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив.
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами.
Сурмовий, -а, -е. Трубный. сурмова́ сопілка. Боевая труба. Козацькі коні голосно заржали, заголосили сурмові сопілки.
Тандита, -ти, ж.
1) Толкучка, мѣсто продажи старыхъ вещей. Я купив камизельку на тандиті.
2) Старье, хламъ. Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим.