Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гріх
гріховний
гріховно
гріховода
гріховодство
гріхувати
гріхуватися
гріш
грішечок
грішитель
грішити
грішка
грішний
грішник
грішницький
грішниця
грішно
грішок
гробак
гробарь
гробки
гробний
гробниця
гробовий
гробовик
гробовище
гробок
гробокоп
гробокопатель
гробочок
гроза
грозд
грозенце
грозно
грозьба
громада
громадити
громадитися
громаділка
громадільник
громадіння
громадка
громадонька
громадочка
громадський
громадянин
громадянка
громадянство
громадянський
громадянщина
громажіння
громак
громашик
громик
громівка
громниця
громничний
громовеня
громовий
громовина
громовиця
громотуха
громохмарній
громошітися
громушина
гронитися
гроно
грот
грошаччя
грошва
грошенята
грошик
грошина
гроші
грошовий
грошовитий
грошозаплод
грошолов
грошолюб
грошолюбка
грошшя
груба
грубелезний
грубий
грубиянство
грубиянський
грубка
грубний 1
грубний 2
грубний 3
грубник
грубниця
грубнути
грубо
грубуля
гругурати
груд
груда
груддя
грудень
груди
грудина
грудка
грудковий
грудкуватий
грудневий
грудний
груднина
груднистий
грудниця
груднястий
грудовий
грудок
грудомаха
грудочка
грудочок
грудуватий
грудя
гружавина
гружавіти
Висмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. висмикнутися, -нуся, -нешся, гл. Выдергиваться, выдернуться. Висмикнувся кінець мотузка.
Владицтво, -ва, с. 1) Владычество. Трон крівавий свій, своє владицтво люте прославляє. К. ПС. 54. 2) Архіерейство, санъ архіерея и сопряженныя съ нимъ права и владѣнія. Між вас владики неписьменні, мов ті жиди владицтва купували. К. XII. 56.
Згля́ді́ти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Закричали, задрожали, як Христа згляділи. КС. 1882. IV. 170. — о́ком. Охватить взглядомъ.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Купало, -ла, м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Чуб. III. 193. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Чуб. III. 205. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. Чуб. III. 221. 2) Чучело, употребляемое во время этого празднованія. Чуб. III. 194. 3) Дѣвушка, которая во время празднованія, при обрядѣ гаданія, раздаетъ цвѣты. Чуб. III. 195. 4) Употребленное въ среднемъ родѣ и какъ собирательное, обозначаетъ лицъ, участвующихъ въ этомъ празднествѣ. Сходилось купало із дому до дому. Чуб. III. 209. Ум. купа(й)лочкоЧас нам, дівчатка, з купайлочка додому. Чуб. III. 209.
Лазівка, -ки, ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ). Желех.
Надхне́ний, -а, -е. Вдохновенный; вдохновленный.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. (Зміев. у.). Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Шахвувати, -вую, -єш, гл. Расточать. Боярські гроші шафовать. Котл. Ен. IV. 52. Кармазин торгує, все золотом шафує. Гол. І. 246.
Нас спонсорують: