Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горсет
горстка
гортанка
гортань
горуватий
горувато
горунка
горупа
горчиця
горшє
горшковий
горшкодрай
горшколат
горшколіп
горща
горщик
горщище
горщівка
горщок
горювальник
горювальниця
горювання
горювати
горю-дуб
горюха
горючий
горюшний
горяк
горяка
горяльня
горяний
горянин
горяниця
горянка
горянський
горяч
горячий
горячка
госа!
госач
госока
госпідь
господа
господаренько
господарик
господарити
господаричок
господарка
господарний
господарно
господарство
господарський
господарь
господарювання
господарювати
господевий
господень
господиня
господній
господонька
господь
госпожа
госпося
гостенько
гостець
гостик
гостина
гостинець
гостинка
гостинність
гостинонька
гостиночка
гостинчик
гостинчичок
гостистий
гостити
гоститися
гостівник
гостівство
гостонько
госточко
гострий
гострило
гострити
гострій
гостро
гостроверхий
гострогляд
гостролистий
гостроносий
гостроспинний
гостряк
гостювальник
гостювання
гостювати
гостюватися
гостювитий
гостя
гостяк
готар
готарити
готець
готицький
готів
готівка
готов
готовик
готовити
готово
готувати
готуватися
готуля
готур
готьта!
готя
гоц
гоцак
гоцки
гочати
гочі
Відливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Гол. Разів із шість Рябка водою одливали, і стільки ж раз його, одливши, знов шмагали. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 3) Только сов. в. Хорошо сдѣлать. Мир. Пов. II. 120. Найпервійший кравець (корсет) пошив, так і одлив під дев'ять усів. Г. Барв. 205.
Заса́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заса́литися, -люся, -лишся, гл. Засаливаться, засалиться, вымазываться, вымазаться саломъ. Ой їж, кумо, горобця, не засалюйся! Грин. ІІІ. 695.
Костюльки, -льок, ж. мн. Назв. растеній. Bromus secalinus L. и В. arvensis L. ЗЮЗО. І. 114.
Підбрехати Cм. підбріхувати.
Понаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Наплакаться (о многихъ).
Потязь, -зі, ж. Длинное озеро, длинное болото. Мнж. 190. Длинныя полосы воды, оставшіяся послѣ разлива на поемныхъ мѣстахъ. Алекс. у.
Страхіть, -ти и -ті, ж. = страхів'я. О. 1862. VI. 62. Як горіло, — страхіть яка! Н. Вол. у.
Угорщина, -ни, ж. Венгрія.
Ухабнути, -ну, -неш, гл. Стащить, украсть. Мнж. 193.
Чурок, -рка, м. Маленькій водопадъ; мѣсто, гдѣ бьетъ струей вода. Вх. Лем. 483.
Нас спонсорують: