Дарови́зно нар. Даромъ, въ подарокъ. Він дав даровизно мужикам землі.
Завкри́дно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи.
Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Надрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надірва́ти, -ву́, -веш, гл. Надрывать, надорвать. Тихо-тихо Дунай воду колише, а ще й тихіш Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає.
Обгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь вокругъ.
Оків, око́ву, м. = вакарка.
Порозсмішувати, -шую, -єш, гл. Разсмѣшить (многихъ).
Скоблити, -лю, -лиш, гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу.
Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно.
Шемінь, -ня, м. Трехгранный тяжелый желѣзный ломъ для откалыванія крупныхъ кусковъ льда при устройствѣ прорубей для рыбной ловли.