Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горсет
горстка
гортанка
гортань
горуватий
горувато
горунка
горупа
горчиця
горшє
горшковий
горшкодрай
горшколат
горшколіп
горща
горщик
горщище
горщівка
горщок
горювальник
горювальниця
горювання
горювати
горю-дуб
горюха
горючий
горюшний
горяк
горяка
горяльня
горяний
горянин
горяниця
горянка
горянський
горяч
горячий
горячка
госа!
госач
госока
госпідь
господа
господаренько
господарик
господарити
господаричок
господарка
господарний
господарно
господарство
господарський
господарь
господарювання
господарювати
господевий
господень
господиня
господній
господонька
господь
госпожа
госпося
гостенько
гостець
гостик
гостина
гостинець
гостинка
гостинність
гостинонька
гостиночка
гостинчик
гостинчичок
гостистий
гостити
гоститися
гостівник
гостівство
гостонько
госточко
гострий
гострило
гострити
гострій
гостро
гостроверхий
гострогляд
гостролистий
гостроносий
гостроспинний
гостряк
гостювальник
гостювання
гостювати
гостюватися
гостювитий
гостя
гостяк
готар
готарити
готець
готицький
готів
готівка
готов
готовик
готовити
готово
готувати
готуватися
готуля
готур
готьта!
готя
гоц
гоцак
гоцки
гочати
гочі
Безпросвітний, -а, -е, безпросвітній, -я, -є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. безпросвітна доля — безотрадная жизнь.
Бодрити, -рю́, -риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.
Відвинутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, увернуться. Він на мене з києм, я насилу відвинувся.
Відколупувати Cм. відколупнути.
Дзє́кало, -ла, с. Названіе бѣлорусса, по причинѣ употребленія имъ въ своей рѣчи звуковъ дзє.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Мря́ка, -ки, ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Шевч. 657. Ум. мрячка.
Перехимородити, -джу, -диш, гл. Пересилить въ интригахъ, хитростяхъ, колдовствѣ. Він ледачий химороду химородить. Ну, та я його перехимороджу. Г. Барв. 449.
Спосібність, -ности, ж. 1) Пригодность. 2) Случай, оказія.
Узвіз, -во́зу, м. Взвозъ, подъемъ на гору. Чумаче, де твої гроші? То в узвозі, та в перевозі. Ном. № 10459. Він летить із узвозу так, як ворона. ЗОЮР. І. 152. Также дорога въ оврагѣ. Вх. Зн. 72.
Нас спонсорують: