Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голокірка
голоколінець
голоколосий
гололедиця
голомовзик
голомозий
голомозина
голомозько
голоморожжя
голомороззя
голомша
голомшивий
голоправда
голопузий
голопузя
голопуп
голопупий
голопуцьок
голоп'ятий
голоруч
голос
голосина
голосити
голосіння
голосний
голосник
голосниця
голоснійшати
голоснішати
голосно
голосок
голосонько
голосочок
голостьоб
голосування
голосувати
голосуха
голота
голотеча
голотіч
голотовода
голотонька
голоцванок
голоцюцьок
голочванько
голочка
голошіння
голощік
голуб
голубаня
голубеня
голубець
голубий
голубина
голубинець
голубиний
голубинячий
голубити
голубитися
голубиця
голубів
голубінка
голубісінький
голубіти
голубка
голубкатися
голублення
голубник
голубо
голубок
голубонька
голубонько
голубоцвітовий
голубочка
голубочок
голубці
голубця
голубчик
голубчичок
голуб'я
голуб'ятник
голуб'яточко
голуб'ячий
голуза
голь
голька
гольонка
гольопа
гольтіпа
гольтіпака
гольтяй
гольтяпа
гольцем
голюк
голюра
голя I
голя II
голяк
голяка
голяр
гомбички
гомелуватий
гомзатися
гомила
гомівка
гомілка
гомін
гомінка
гомінкий
гомок
гомоніти
гомонливий
гомонуха
гомонючий
гомшити
гондоли
гонення
гонець
гони
гонивітер
Дужатися, -жаюся, -єшся, гл. Бороться. Вх. Зн. 16.
Осмів, осмова, м. Трухлый въ серединѣ пень. Шух. І. 111.
Підозренний, -а, -е. Заподозрѣнный, подозрительный, вызывающій подозрѣніе. Лохв. у. Се вже я чув у самому городі Острозі від людей статечних, мовляв, віри годних і не підозренних. К. ЦН. 225.
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було. Васильк. у.
Поперепрошувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепросити, но многихъ.
Потискати, -ка́ю, -єш, сов. в. потиснути, -ну, -неш, гл. Сжимать, сжать, давить, придавить. Потискає бондарівну за білії пальці. Гол. І. 65. Бере камінь лев у лапи... як потисне, — камінь тріснув. Рудан. І. 76. Потиснув мов Хому Ярема, що й очі вискочили пріч. Котл. Ен. V. 49. Мороз потис. Сильный морозъ. Драг. 276. Мороз... як потиснув. Гн. II. 12. 2) Швырять, швырнуть, бросить. Так і потис мені межи очі. Черк. у. 3) Отправиться, пойти. Шапку в кулак і потис за ворота. Св. Л. 317.
Роз'єднуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. розєдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Разъединяться, разъединиться, разойтись. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься! ні, не вміли, не хотіли, треба роз'єднаться. Шевч. 175.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). Харьк. г., Угор.
Терпуг, -га́, м. 1) Напильникъ. 2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога. Сумск. у.
Шмаркота, -ти, ж. = шмарки.
Нас спонсорують: