Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганчірчище
ганчіряний
ганьба
ганьбити
ганьбитися
ганьбливий
ганьбливо
ганьбувати
ганька
ганянина
ганяння
ганяти
ганятися
гапка
гаплик
гапликовий
гапличок
гаптариха
гаптарка
гаптарство
гаптарський
гаптарь
гаптарювати
гаптований
гаптування
гаптувати
гарабакати
гаразд I
гаразд II
гараздненько
гарак
гарап
гарапа
гарапій
гарапник
гарасівка
гарасікуватися
гарач
гарб
гарба
гарбажійка
гарбання
гарбар
гарбариха
гарбарня
гарбарство
гарбарський
гарбарувати
гарбарь
гарбарювання
гарбарювати
гарбати
гарбачій
гарбичка
гарбовий
гарбуз
гарбузеня
гарбузець
гарбузище
гарбузіння
гарбузовий
гарбузя
гарбузяка
гарбузячий
гаргала
гаргара
гард
гардаджій
гардаман
гардеман
гардибурка
гардівничий
гардовина
гардувати
гарель
гарем
гаремний
гаремник
гаремниця
гарець
гарешт
гарикало
гарикання
гарикати
гарикатися
гарикнути
гарікливий
гаріль
гаркавець
гаркавий
гаркавити
гаркавка
гаркаво
гаркати
гаркебуз
гаркота
гаркун
гаркуша
гарликати
гарма-дарма
гарман
гарманити
гарманка
гарманування
гарманувати
гармасарь
гармата
гарматій
гарматка
гарматний
гарматня
гарматочка
гармаш
гармашний
гармидер
гармидерник
гармидерування
гармидерувати
гармиза
гармідер
Барболя, -лі, ж. = бараболя. Вх. Пч. II. 36.
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2. Вх. Зн. 16.
Забезви́нно
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Засі́лля, -ля, с. Выселокъ, хуторъ за селомъ.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате. О. 1861. IX. 192.
Клепка, -ки, ж. Клепка. Ой у полі озерце, там плавало відерце. Соснові клепки, а дубове денце. Чуб. V. 81. Торох відра об землю, аж клепки забряжчали. Рудч. Ск. II. 124. у його клепки не стає в голові. немає третьої кле́пки в голові. Онъ глуповатъ. У него голова не въ порядкѣ. Ном. № 6254. Чуб. І. 249. орати кле́пкою. Идти на перекоръ. Ном. № 3308. Ум. клепонька, кле́почка. Соснові клепоньки, дубове денце. Грин. III. 242. Щоб твої обручі погоріли у печі, щоб твої клепочки розносили діточки. МУЕ. III. 159.
Кріпитися, -плюся, -пишся, гл. Крѣпиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Ном. № 2444. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Ном. № 10675.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. О. 1862. І. 72. Могоричив, могоричив, поки сказав. Ном.
Поскоромитися, -млюся, -мишся, гл. Оскоромиться.
Нас спонсорують: