Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горопаха

Горопа́ха, -хи, ж. и м. Горемыка, бѣдняга. Горопаху Кирила Тура зв'язали вірьовками да й повели до стовпа. К. ЧР. 273.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОПАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОПАХА"
Варня, -ні, ж. Помѣщеніе для варки, кухня. Желех.
Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
Домо́чок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Засуди́ти, -джу́, -диш, гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили. Чуб. V. 948.
Знов нар. Снова, опять. І знов увійшов у Капернаум. Єв. Мр. II. 1. Та йди, нене, знов до мене. Макс. (1849), № 24.
Призиратися, -раюся, -єшся, сов. в. призрітися, -рю́ся, -ришся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Г. Барв. 435. А він дивиться — призирається. Федьк. Мати ся призріла на скриньку і на писмо.... познала. Гн. І. 123.
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця. Гол. II. 540.
Сиряччя, -чя, с. = сирняччя. Вх. Зн. 36.
Сірай, -рая, м. Одинъ изъ играющихъ въ игру тикало, обязанность его искать спрятанную подъ кѣмъ то изъ сидящихъ игроковъ палочку. КС. 1887. VI. 475.  
Ужитний, -а, -е. 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОПАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.