Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горопаха

Горопа́ха, -хи, ж. и м. Горемыка, бѣдняга. Горопаху Кирила Тура зв'язали вірьовками да й повели до стовпа. К. ЧР. 273.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОПАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОПАХА"
Вовцюган, -на, м. = вовцюга. Желех.
Вутеня, -няти, с. = утеня. Нехай мої вутенята в городі у тебе. Грин. ІІІ. 250.
Жерій, -рію, м. Синее пламя надъ. горящими угольями.
Запрети́ти, -ся. Cм. запрещати, -ся.
Погорінець, -нця, м. = погорілець. Вх. Лем. 451.
Поматіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Выругать по матери.
Пронизати Cм. пронизувати.
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей. Шейк.
Хирлати, -лаю, -єш и хирляти, -ляю, -єш, гл. = хиріти. Вх. Зн. 76. Хирляв півроку.... та й умер. ЕЗ. V. 32.
Хоріш, -роша, -ше = хорош. За свій гріш усюди хоріш. Ном. № 9638.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОПАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.