Баран, -на, м.
1) Баранъ, самець овцы. Овечку стрижуть, а баран дріжить.
2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами.
3) Родъ игры въ мячъ.
4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка.
5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ.
6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки.
7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Ум. баранець, баранчик. Ув. баранище.
Валкувати, -ку́ю, -єш, гл. Скатывать въ валъ (сѣно).
Видхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. витхлий.
Дійти́, -ся, гл. см. Доходити, -ся.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Підчеревий, -а, -е. Подбрюшный.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку.
Чертец, -тця, м. = Чертіж.
Щебетун, -на, м.
1) Щебечущій.
2) Говорунъ.
