Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Голубок, -бка, м. 1) Ум. отъ голуб. 2) = голубець 3. Лебед. у.
Дерезо́вий, -а, -е. Изъ дерез'ы, свойственный дерез'ѣ.
Заквитува́ти, -тую, -єш, гл. = заквитати.
Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною. Черк. у.
Підчухрати, -ра́ю, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтки.
Росонька, -ки, ж. Ум. отъ роса.
Сплячий, сплящий, -а, -е. Сонный, спящій. Добре, що не спав, а як би на сплячого напали вовки, то б були розірвали. Камен. у.
Тричи числ. Трижды. Чудний ти мені тричи, Терешку. Лебед. у. Буде твоя вража дочка на день тричи бита. Чуб. V. 424.
Четверуха, -хи, ж. Мѣра поля: 1/4 загона. Черниг. г.
Нас спонсорують: