Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Галущанка, -ки, ж. Порода мяты.
Гець меж. 1) = гоц. Вона вже вбралась, да стала така дуже хороша; а він і каже:. «гець-гець, тепер ходи в танець». 2) Восклицаніе, натравливающее собакъ, тоже, что и гаць-го-га, кусі.
Гидь, -ді ж = гид. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші. Воно на мене: «гидь, волоцюго!»
Домо́чок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче.
Масля́ночка, -ки, ж. Ум. отъ маслянка.
Наколі́нниця, -ці, ж. Обыкн. во мн. ч. наколі́нниці. Родъ камашъ изъ бѣлой шерсти, надѣваемыхъ зимой гуцульскими женщинами и завязываемыхъ выше колѣнъ.
Переднити, -ню́, -ниш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.
Спокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку.