Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Анн. 380, ЗЮЗО. І. 141. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Н. п. Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Мет. 43. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. МУЕ. ІІІ. 94. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Мал. л. сб. 288. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. Мет. 288. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. Лв. 100. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. ЗЮЗО. I. 141. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Мет. 8. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику! Н. п.
Гра́к 2 меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак. Ном. № 10433.
Дріма́тися, -ма́ється, гл. безл. Клонить ко сну. Став кунь вороний спотикатися, мені молодому да дріматися. Млр. л. сб. 242. Дрімається мені. Федьк.
Заса́дний, -а, -е. 1) Объемистый, большой. Це засадні кулі: більше двадцяти кулів не візьмеш на воза. Засадні вуліки, хоч по три рої накидай. Брацл. у. Не треба, казано, дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила. Могил. у. 2) Крѣпкій. Засадні коні. Камен. у. 3) Солидный. Безпешна будь: чоловік засадний, не ледащо яке. Брацл. у. 4) заса́дна зіма́. Продолжительная и постоянная зима. Н. Вол. у.
Кожухарь, -ря́, м. Портной, шьющій кожухи. Хотин. у.
Кресатися, -шу́ся, -шешся, гл. Драться, биться. Штирі воли як соколи рогами ся крешуть. Гол. IV. 455.
Крутитися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться. Мет. 2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. МВ. Крутнувся догори черева. Ном. № 1833. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210.
Сирий, -а, -е. 1) Сырой, не сваренный. Сире мясо, сира картопля. 2) Сырой, влажный. Щоб тебе сира земля пожерла. Ном. № 3792. 3) ? Сира душа їсти хоче. Ном. № 1584. Ум. сиренький, сиресенький.
Цех, -ха, м. 1) Цехъ. Кушнирський цех. О. 1862. VIII. 32. 2) Цеховой значекъ. 3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, — молебствували. Грин. II. 155. Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви. Рудч. Ск. І. 167.
Ча меж. 1) Крикъ на воловъ: а) направо. Вх. Лем. 403. Kolb. І. 65. (Буковина). б) Налѣво. Kolb. І. 65. (Покутье). в) Тише! КС. 1898. УН. 43. 2) Крикъ на лошадей: но! Cм. чала. Балтск. у.
Нас спонсорують: