Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Глава, -ви, ж.
1) = голова.
2) Глава въ книжкѣ.
3) мн. глави. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. = главосік.
Зацвяхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Мі́сно нар. = міцно.
Немока, -ки 1), об. Тотъ, который не молится.
2) ж. Илъ.
Підтоки, -ток, ж. мн. Бревно, соединяющее переднюю часть воза съ задней. Полудрабки все грабові, а підтоки все кленові.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Смоктати, -кчу́, -чеш, гл.
1) Сосать. Смоктав люльку. Смоктали їх пявки.
2) Пить жадно. Галушки глитала, сирівець смоктала.
Упороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: принести поросята.
Шкібля, -блі, ж. Скобелка, круглый скребокъ у бочаровъ. Ум. шкібелька.