Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городити

Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Чуб. V. 1114. Городив він раз із батьком хлів. Грин. І. 166. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Ном. № 8676. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху. Ком. Пр. № 780.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИТИ"
Глейовина, -ни, ж. Глинистая земля. Н. Вол. у.
Книпець, -пця, м. = ґнипець.
Моґу́ля, -лі, ж. = ґуля. Черном.
Набуття́, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Невірниченько, -ка, м. Ум. отъ невірник.
Повирізняти, -ня́ю, -єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Похватний, -а́, -е́ Удобоподвижный, удобоносимый, удобный для взятія. Занялась хата — та пожарні бочки похватні — скоро води привезли. Міусск. окр.
Примокати, -ка́ю, -єш, сов. в. примок(ну)ти, -кну, -неш, гл. Примокать, примокнуть.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Струдитися, -джу́ся, -дишся, гл. Изнуриться отъ работы, истомиться, измучиться. Вх. Лем. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.