Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горіський

Горі́ський, -а, -е. Верхній. Cм. Горі́шній. Kolb. І. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІСЬКИЙ"
Близитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться. Вх. Зн. 3. Здавалося, неначе близився до покійника. Стор. II. 143.
Богомільний, -а, -е. Набожный, богомольный. Грин. І. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.
Відучити, -ся. Cм. відучувати, -ся.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Заме́кати, -каю, -єш, гл. Заблеять.
Качня, -ні, ж. соб. Утки. О. 1861. II. Ревяк. 51.
Надужива́ння, -ня, с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє. К. Дз. 218.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Сутужно нар. Трудно, тяжело. Тепер на дрова стало дуже сутужно. Черк. у.
Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.