Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городський

Городськи́й, -а́, -е́. Городской. Городське телятко, а сільське дитятко. Ном. № 10491.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДСЬКИЙ"
Гий меж. = I. Гей 1. Шух. I. 211.
Гимн, -ну, м. Гимнъ. Дівчата трохи не голі? стоять перед Кипридою і в лад співають гимн. Шевч. 604.
Діле́тка, -ки, ж. Мѣра хлѣба, четверикъ. Вона свої сороківці ділеткою міряє. Федьк.
Долупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить сдираніе чего-нибудь.
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Натутуритися, -рюся, -ришся, гл. Наежиться, встать (о перьяхъ, волосахъ). Шух. І. 23.
Оглобельний, -а, -е. = голобельний. Оглобельна аж брикає. Котл. Ен. І. 28.
Піщуга, -ги, ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст... в грязюці таки або в піщузі. Сим. 211. Там така піщуга, що й не виїдеш. Черк. у.
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Упудитись, -джуся, -дишся, гл. Умочиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.