Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городчик

Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЧИК"
Вареха, -хи, ж. Разливная ложка. Желех. Ум. варешка. Желех.
Відвід, -воду, м. Резервъ? Воєвода, славний лицарь, на одводі зістав. Гол. І. 15.
В'юнок, -нка, м. Раст. Повилика, Convolvulus Sepium L. ЗЮЗО. I. 119.
Габелковий, -а, -е. Сдѣланный изъ кожи молодой скотины. Обутий в габелкових черевиках. Стор. II. 96.
Накрапа́йчик, -ка Названіе дождя. Ой, дощичку, накрапайчику, накрапай! Ном. № 13389.
Нама́їтися, -ма́юся, -єшся, гл. Украситься (зеленью). Волілам ся намаїти шов рутов зеленов, ніж мі мали світ в'язати тов бідов мерзенов. Гол. II. 784.
Приткнути, -ся. Cм. ii. притикати, -ся.
Прохлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Проболтаться въ водѣ извѣстное время.
Розбрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Поднять сильный лай. Ти винен, бра Рябко, що ніччу розбрехався. Г. Арт. (О. 1861. III. 83). 2) Разболтаться. Троянці пяні розбрехались і чванилися без «пуття. Котл. Ен. V. 15.
Широкополий, -а, -е. Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі. Шевч. 666.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.