Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городчик

Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЧИК"
Засмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засмутувала на чужій стороні. Г. Барв. 410.
Звитя́га, -ги, ж. Побѣда.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Молодня́к, -ку, м. = молодник.
Пакість, -кости, ж. Пакость. Алв. 24. Чорте, де йдеш? — Болота палити. — Не буде горіти! — Добре мені пакість зробити. Ном. № 3120.
Пір'я, -р'я, с. 1) соб. Перья. Як павине пір'я на спід потоне. Макс. 2) Плавники рыбы. Драг. 1. Ум. пір'ячко.
Позастругувати, -гую, -єш, гл. Застрогать (во множествѣ).
Спінь, -ня, м. Острый конецъ веретена какъ обыкновеннаго, такъ и входящаго въ составъ сложныхъ снарядовъ, напр. гонч. круга. Шух. І. 148, 257, 262.
Спосібність, -ности, ж. 1) Пригодность. 2) Случай, оказія.
Чаплиїльно, -на, с. Рукоятка къ сковороднику. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.