Верстати, -таю, -єш, гл. — дорогу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу.
Воздушний, -а, -е. . = воздуховий
Кулеша, -ші, ж. Кушанье: сваренная кукурузная мука.
Наля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = налити. Наляє... чарку горілки. Їли як пани, а наляли як свині.
Пересвідчувати, -чую, -єш, сов. в. пересвідчити, -чу, -чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
Повиймати, -ма́ю, -єш, гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. Повиймаю чорний терен з білих ніг. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Дай гочі повиймати, то дам пити.
Поторгати, -га́ю, -єш, гл. Подергать. Зійшла вона з дочкою на рундук, поторгала дверми, — ні духу не чути. Хоть би були поторгали (собаки), хоть би були з'їли, в мене тоді опріч тебе чотирі седіли.
Скра, -ри, ж. Искра.
Хабарик, -ка, м. Ум. отъ хабарь.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу!
