Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

га?
габа
габати
габелковий
габелок
габзьований
габлина
габлі
габов
габовий
габук
габцювати
гав! I
гав II
гав III
гавановий
гавань
гавза
гавзатий
гавин
гавити
гавк
гавкання
гавкати
гавкач
гавкнути
гавкотня
гавкун
гавкучий
гавкущий
гавра
гавран
гавря
гаврях
гавх
гав'юрка
гав'язь
гав'яр
гагакання
гагакати
гагакнути
гагара
гагарячий
гад
гада
гадабурдити
гадай-зілля
гадання
гадати
гадатися
гадваб
гадвабний
гаддя
гаджуґа
гаджучка
гадзимка
гадило
гадина
гадинник
гадинонька
гадиночка
гадиня
гади-перегади
гадка
гадкувати
гадовий
гадовище
гадонька
гадочка
гадра
гаду
гадь
гадюк
гадюка
гадюра
гадюцький
гадюча
гадюченя
гадючий
гадючин
гадючина
гадючка
гадючник
гадюччя
гадюшник
гадя
гадячий
гаєвий
гаєчка
газ
газарі
газда
газета
газетник
газник
гаївка
гаїлка
гаїна
гаїння
гаїр
гаїти
гай
гайбуз
гайвір
гайворон
гайвороння
гайвороня
гайворонячий
гай-гай!
гайда I
гайда! II
гайдабура
гайдабурити
гайдай
гайдамака
гайдамакування
гайдамакувати
гайдамаха
гайдамацтво
гайдамацький
Бинчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Хрущ бинчит. Вх. Лем. 391.
Вояцький, -а, -е. Воинскій, солдатскій. Желех.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Допра́вди нар. Дѣйствительно. Я таки доправди дуже втомилась. Чуб.
Же́брати, -раю, -єш, гл. = жебрувати.
Же́вжичок, -чка, м. Ум. отъ жевжик.
Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082.
Поглузузати, -зую, -єш, гл. Посмѣяться, подвергнуть насмѣшкамъ. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123.
Прохиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прохилити, -лю, -лиш, гл. Раздвигать, раздвинуть (густо растущія растенія), пролагая себѣ путь, наклоняя (растенія) въ противоположныя стороны. Ой в городі бузина, вітер не прохилить. Грин. III. 171.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова. МВ. (О. 1862. І. 79).
Нас спонсорують: