Бігнути, -ну, -неш, гл. = бігти. Бігнуть, пливуть човенцями.
Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник.
Вугол, -гла, м. 1) = куток. 2) = ріг. (наружный уголъ, уголъ улицы).
Гнилоїдник, -ка, м. = гнилоїд.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали.
Карабін, -на, м. = карабин. Стан солдатський, вус козацький, карабін до того. Ум. карабінчик. Вже ж мому рідну сину карабінчик дали.
Кишнути Cм. кишкати.
Корольский, -а, -е. = королівський. Іде він проз корольский двір.
Топтуватий, -а, -е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.
Хупавий, -а, -е. Красивый, нарядный, опрятный. Наша пані пишна за ворота вийшла; наша пані хупава роспустили рукава. Хупава молодичка: у хаті в неї чистесенько і сама прибрана як квіточка. Ум. хупавенький. Хупавенька дівчинка — любо й подивитись.
