Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горожа

Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОЖА"
Бідник, -ка, м. = бідак. Вх. Уг. 227.
Брехака, -ки, об. 1) = брехун, брехуха. 2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. К. Дз. 51. Ум. брехачка.
Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Паздеристий, -а, -е. Растрескавшійся; щекастый. Вх. Лем. 446.
Підворотня, (ня́ти, с.?) = підворотень. Вас. 181.
Побирати, -ра́ю, -єш, гл. Брать. сум нас побирав. Насъ охватывала печаль. Вх. Зн. 50.
Погубити, -блю́, -биш, гл. 1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши. Чуб. V. 940. 2) Cм. погубляти.
Путилівка, -ки, ж. Курительная трубка, сдѣланная въ Путиловѣ (въ Буковині). Шух. I. 277.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Шось мѣст. Что-то. Та шось мені, братця, горілка не п'ється. Чуб. V. 420.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.