Вимивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вимити, -мию, -єш, гл. Вымывать, вымыть. Не вимили біле личко слізоньки дівочі.
Дзиндзоо́кий, -а, -е. Близорукій. Та в нас дівка була дзиндзоока.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. 2) Помочь себѣ.
Кахельний, -а, -е. Изразцовый. Од кахельної грубки до другої стіни йшла перегородка.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Повчити, -чу, -чиш, гл. Сооружать? мастерить? Хату повчу, та й не сповчу й досі.
Подихати 2, -ха́ю, -єш, сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Наш вік — мов вітерець, що стиха подихає.
Розмін, -ну, м.
1) Размѣнъ.
2) Обратная мѣна.
Свирілка, -ки, ж. Ум. отъ свиріль. Прадід Адам і дядько Хам зайграли є свирілки. Ум. свирілочка. В правій руці свирілочка, а в лівій топорець (у вівчаря).
Срібнолюбний, -а, -е. Сребролюбивый. Не був срібнолюбний.
