Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городок

Городо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ го́род. Городок наш — так собі городок, нічого. МВ. І. 115. 2) Ум. отъ горо́д. По-проз мій городок стежечкою до иншої йдеш. Чуб. V. 180. 3) Родъ игры. Ив. 30, 44. Обозначенное мѣсто для хороводной игры «криви́й тане́ць». О. 1861. XI. Св. 40. 4) Древнее земляное укрѣпленіе. 5) Городка́ми пришива́ти. Пришивать зубчиками (обшлага къ рукавамъ, воротникъ къ рубахѣ). Чуб. VІІ. 575.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДОК"
Зарива́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. зари́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Зарився, як свиня въ шині. Ном. № 13784.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.
Ночний, -а́, -е́ Ночной.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Пересмердіти, -джу, -диш, гл. Перестать вонять.
Полонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Плѣнить. 2) Дѣлать проруби во льду. Kolb. І. 68.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Порозчинювати, -нюю, -єш, гл. = порозчиняти.
Чавкати, -каю, -єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Шамшити, -шу́, -ши́ш, гл. Шуршать. Спідниця аж шамшить. Кролев. у. На їй усе аж шамшить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.