Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоїтися
гой
гой!
гойда!
гойдалка
гойдана
гойданка
гойдання
гойдарь
гойдати
гойдатися
гойдаша
гойдиця
гойдойка
гойк
гойкати
гойна
гойний
гойниця
гойно
гойове листя
гок
гол
голв'яка
голдувати
голендер
голендерський
голець
голеча
голешник
голиборода
голий
голик
голина
голити
голитися
голиця
голиш
голівка
голівонька
голівочка
голівчерева
голій
голінатий
голінка
голінний
гоління
голісінький
голіти
голічерева
голка
голо
голобельний
голобля
голобокий
голобриш
голова
головайчик
голованчик
головань
головатень
головатий
головатиця
головач
головачка
головень I
головень II
головенька
головеня
головешка
головина
головистий
головиха
головиця
головище
головічка
головка
головкате письмо
головко
головний
головник
головництво
головниця
головня
головоїд
головокрут
головонька
головосік
головочка
головствення
головувати
головуватий
головчастий
голов'яний
голод
голодания
голодати
голоддя
голоден
голодити
голодівка
голоднеча
голодний
голодниця
голодно
голодня
голоднянка
голодовий
голодовина
голодраб
голодраба
голодрабець
голодрабий
голодрабка
голодранець
голодранка
голодриґа
голодування
голодувати
голодюк
Байстрючок, -чка, м. Ум. отъ байстрюк.
Виблагати, -гаю, -єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.
Ві́двуд, -да, м. = удод. Красне пір'я на вібвуді, але сам смердить. Ном. № 11201.
Гребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Гресть весломъ. Богу молись, а до берега гребись. Ном. № 160. 2) Рыть, разгребать. В роскинутому сіні греблись кури. Левиц. І. 195. Квочки гребтимуться у грядках. Грин. І. 20.
Гріхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. — на ко́го. Считать виновнымъ кого. Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано. Харьк. г.
Куцан, -на, м. = куцак. Чоловік ставив свічечки в церкві, а дійшовши до св. Михайла приліпив йому одну, а куцанові другу. — Не ліпи, — кажуть, — там! — Мені наказував батько — і того, мов, не гніви, і того не дражни. Ном. стр. 287. Музика да мірошник наче родичі, прости Господи, куцану. Рудч. Ск. і. 74.
Наскінчу нар. Въ концѣ, наконецъ. Наскінчу схопила себе обіруч за лиця. Св. Л. 93. бути наскінчу. Приходить къ концу. А на дворі тим часом січень... був наскінчу. Св. Л. 94.
Орендаренко, -ка, м. Сынъ арендатора.
Пікний, -а́, -е́ Употребляющійся при печеніи хлѣбовъ. Пікна діжка, лопата. Борз. у. Віко од пікної діжі. МУЕ. III. 144.
Чепрага, -ги, ж. Аграфъ, застежка, пряжка съ украшеніями (для пояса, ожерелья и пр.). Шух. І. 275, 282, 130, 133.
Нас спонсорують: