Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоїтися
гой
гой!
гойда!
гойдалка
гойдана
гойданка
гойдання
гойдарь
гойдати
гойдатися
гойдаша
гойдиця
гойдойка
гойк
гойкати
гойна
гойний
гойниця
гойно
гойове листя
гок
гол
голв'яка
голдувати
голендер
голендерський
голець
голеча
голешник
голиборода
голий
голик
голина
голити
голитися
голиця
голиш
голівка
голівонька
голівочка
голівчерева
голій
голінатий
голінка
голінний
гоління
голісінький
голіти
голічерева
голка
голо
голобельний
голобля
голобокий
голобриш
голова
головайчик
голованчик
головань
головатень
головатий
головатиця
головач
головачка
головень I
головень II
головенька
головеня
головешка
головина
головистий
головиха
головиця
головище
головічка
головка
головкате письмо
головко
головний
головник
головництво
головниця
головня
головоїд
головокрут
головонька
головосік
головочка
головствення
головувати
головуватий
головчастий
голов'яний
голод
голодания
голодати
голоддя
голоден
голодити
голодівка
голоднеча
голодний
голодниця
голодно
голодня
голоднянка
голодовий
голодовина
голодраб
голодраба
голодрабець
голодрабий
голодрабка
голодранець
голодранка
голодриґа
голодування
голодувати
голодюк
Биндючитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися.
Глод, -ду, м. = глід.
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. І. 284.
Криж, -жа, м. 1) Крестъ. Ой виступала Матір Вожая, на крижеві стала. Чуб. І. 161. Крижем. Крестообразно. Церква збудована крижем. Лубен. у. То простягнеться крижем, то кулаком в груди себе стосує. Стор. крижем падати, крижем упадати. Падать какъ пластъ. Його мати старенькая крижем упадає. Макс. Оксана в двері: «Вбили! вбили!» Та й пада крижем. Шевч. 147. 2) Чаще мн. крижі. Крестецъ, поясница. Взяв дід бабу за крижі та попе по хижі. Чуб. V. 1136. Летів ворон... сів у сірого коня на крижі, з крижа на спину, з спини на гриву. Чуб. Р. 68. 3) Мѣра въ косую сажень. Подольск. г. Ум. крижин. Виходить мі там золотий крижин, а під тим крыжом сам милий Господь. Гол. II. 7.
Обіждати, -да́ю, -єш, гл. = обіжати. Г. Барв. 439. МВ. (О. 1862. III. 36). Тяжкий гріх обіждати і всякого чоловіка не то що сироту. Кв. І. 188.
Па́лі́нка, -ки, ж. = паленка. Вх. Уг. 257. Руки, ноги гріти, палінки ся напити. Гол. Ум. паліночка.
Поперекривати, -ва́ю, -єш, гл. Перекрыть наново (во множествѣ).
Укопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. укопатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Зарываться, зарыться, закопаться, углубиться. Од ворога сховаєшся, як у землю вкопаєшся. Ном. № 14255. 2) Вскапывая свое поле, прихватывать, прихватить чужаго.
Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш, гл. 1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Kolb. І. 96. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала. О. 1862. IV. 11. 2) Только сов. в. Съѣсть, уплесть. Станове їм вареники. Уперезали вони макітру. Мнж. 92.
Филозофичний, -а, -е. Философскій. К. Гр. Кв. 28. Филозофичні.... книжки. О. 1861. XI. 104.
Нас спонсорують: