Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галочка
галу-балу
галуза
галуззя
галузитися
галузка
галузонька
галузь
галун
галунина
галунити
галунка
галуновий
галунчик
галух
галуха
галушечка
галушище
галушка
галушник
галущанка
галь
гальва
гальма
гальміз
гальмо
гальмування
гальмувати
гальовина
гальонка
галювання
галювати
галябарда
галява
галявна
галяпа
галяр
галяра
гам
гам!
гамазей
гамазин
гамазій
гамала
гамалик
гамаликуватий
гаман I
гаман II
гаманець
гаманище
гамановий I
гамановий II
гаманчик
гаманяка
гамарня
гамарство
гамарський
гамати
гамба
гамбарня
гамела
гамера
гамерицький
гамза
гамів
гамір
гамірка
гамірний
гамкання
гамкати
гамкнути
гаморити
гамрити
гамсел
гамселити
гамування
гамувати
гамуватися
гамуз
гамула
гамулець
гана
ганде
гандевери
гандель
ганджа
ганджар
гандзя
гандри бити
ганеба
ганебне
ганебний
ганебність
ганебно
ганетьба
ганжа
ганиба
ганиж
ганити
ганібний
ганок
ганус
ганусівка
ганусковий
ганути
ганца
ганчариха
ганчарище
ганчарний
ганчарня
ганчаровий
ганчарство
ганчарський
ганчарь
ганчарювати
ганчірина
ганчірка
ганчірник
ганчірочка
ганчірря
В'язільник, -ка, м. = в'язальник. Харьк.
Дзвені́ння, -ня, с. Звукъ (звенящій). Мелодії лилися як сльози, то тихо, тихо, шо разом заливали всю залу й сповняли її дзвенінням гарного рояля. Левиц. Пов. 264.
Дурни́на, -ни, ж. = дурниця 1 и 2. Хиба тільки горілкою вп'єшся? Дурнину можно зробити й з вина. Зміев. у. Лежить цюра в дубині, не кланяється дурнині. Грин. ІІІ. 608. дурни́ну стро́їти. Говорить или дѣлать чепуху. Зміев. у.
Заду́маний, -а, -е. Задумчивый. Він бачив її не такою задуманою й мовчазною тепер, яка вона була недавно. Левиц. Пов. 298. Блакитні задумані очі. Мир. Пов. II. 76.
Запи́тяний, -а, -е. О болѣзни: пріобрѣтенный отъ питья чего-нибудь. Чуб. І. 134.
Перепелиха, -хи, ж. Самка перепела. Плакала стара баба Грициха, мов перепелиха. Н. п.
Підківка, -ки, ж. Подкова на обуви. У жидівки чорні брівки, високі підківки. Макс. Ум. підківонька, підківочка. З ким стояла, говорила, — підківоньки знати. Чуб. III. 112.
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Танцерник, -ка, м. Раст. Malva sylvestris L. Анн. 208.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Нас спонсорують: