Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галочка
галу-балу
галуза
галуззя
галузитися
галузка
галузонька
галузь
галун
галунина
галунити
галунка
галуновий
галунчик
галух
галуха
галушечка
галушище
галушка
галушник
галущанка
галь
гальва
гальма
гальміз
гальмо
гальмування
гальмувати
гальовина
гальонка
галювання
галювати
галябарда
галява
галявна
галяпа
галяр
галяра
гам
гам!
гамазей
гамазин
гамазій
гамала
гамалик
гамаликуватий
гаман I
гаман II
гаманець
гаманище
гамановий I
гамановий II
гаманчик
гаманяка
гамарня
гамарство
гамарський
гамати
гамба
гамбарня
гамела
гамера
гамерицький
гамза
гамів
гамір
гамірка
гамірний
гамкання
гамкати
гамкнути
гаморити
гамрити
гамсел
гамселити
гамування
гамувати
гамуватися
гамуз
гамула
гамулець
гана
ганде
гандевери
гандель
ганджа
ганджар
гандзя
гандри бити
ганеба
ганебне
ганебний
ганебність
ганебно
ганетьба
ганжа
ганиба
ганиж
ганити
ганібний
ганок
ганус
ганусівка
ганусковий
ганути
ганца
ганчариха
ганчарище
ганчарний
ганчарня
ганчаровий
ганчарство
ганчарський
ганчарь
ганчарювати
ганчірина
ганчірка
ганчірник
ганчірочка
ганчірря
Гвардія, -дії, ж. Гвардія. А паничів у гвардію. Шевч. 417. Царська гвардія. Мир. ХРВ. 133.
Купра, -ри, ж. = купер. Ти козак, тілько купра не так. Ном. № 797.
Мі́сячний и мі́сяшний, -а, -е. 1) Лунный, мѣсячный. Місячна ніч. 2) Совершающійся въ теченіе мѣсяца. Редька маненька — місяшна, а велика — зімня. Лебед. у. 3) місячне. Регулы (у женщ.). Мнж. 152.
Повкладатися, -даємося, -єтеся, гл. Улечься (о многихъ). К. Досв. 93. Повечерявши, старі люде спать повкладались. К. ДС. 13.
Пожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. Єв. Мр. IV. 4. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448. Также: поглощать, поглотить. Щоб тебе сира земля пожерла. Ном. № 3792. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. Аже тепер правда, правда вже померла, а, щира неправда увесь світ пожерла. О. 1861. X. 95.оком, очима. Смотрѣть во всѣ глаза, не сводить глазъ съ кого. Вона вже й оком своїм нас пожерла. МВ. (О. 1862. III. 59). Вона їх очима так і пожерла обох. Г. Барв. 152.
Полихословити, -влю, -виш, гл. Поругать, поругаться.
Страта, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, трата. Або зиск, або страта. Ном. №4272, 2) Казнь. Левч. 55.
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Фрика, -ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.
Шалахва, -ви, ж. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Нас спонсорують: