Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городянський

Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНСЬКИЙ"
Дхну́тися, дхне́ться, гл. безл. Вздохнуться. Нехай мойму миленькому легесенько дхнеться. Чуб. V. 570.
Зажа́ти Cм. зажинати.
Згук, -ку, м. Звукъ. КС. 1882. IV. 166.
Повитрухувати, -хую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Вітри повитрухували зерно з колосків. Зміев. у.
Позадь, -ді, ж. = послід 1. Вх. Зн. 51.
Розв'язь, -зі, ж. Развязанные снопы въ стогѣ. Рк. Левиц.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі. Гол. II. 312.
Укопувати, -пую, -єш, сов. в. укопати, -паю, -єш, гл. 1) Вкапывать, вкопать. Вкопали на майдані два стовпи. Поховали у леваді і хрестика над ним не вкопали. Шевч. 508. Став, як укопаний. Ном. № 13905. 2) Только сов. в. Вырыть. Вкопай бараболі на борщ.
Цюник, -ка, м. 1) = воробець тростяний. Cм. воробець 2. Вх. Пч. II. 10. 2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.
Чашина, -ни, ж. = чашовина. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЯНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.