Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городянський

Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНСЬКИЙ"
Ді́сне нар. = Дійсне. (Дѣйствительно, именно). Так воно дісне єсть, як вони тобі сказали. МВ. ІІ. 12
Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Копань, -ні, ж. 1) = копанка 3. А як далеко річка, то щоб був колодязь або копань при коші. З них (отара) напивається щоденно. О. 1862. V. Кух. 30. 2) = копанка 4.
Напе́рти, -ся. Cм. напірати, -ся.
Обламати, -ма́ю, -єш, гл. Обломить. Як сів комар на маковці, ввесь мак обламав. Чуб. III. 173.
Позагинати, -на́ю, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Пропалати, -ла́ю, -єш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи (Cм. палати 3). Пропалай мені мак.
Стереження, -ня, с. Карауленье. Левч. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЯНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.