Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городянський

Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНСЬКИЙ"
Арти́стка, -ки, ж. 1) Артистка, художница. Желех. 2) Актриса.
Дуганча́к, -ка́, м. = кисет. Вх. Лем. 412.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Коловатній, -я, -є.. ко́ловатне зілля, Раст. Silybum Marianum. Шух. І. 22.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Порозмальовувати, -вую, -єш, гл. Расписать красками (во множествѣ)
Сипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Сыпаться. Сіль сиплеться. 2) Наливаться.
Сліпоокий, -а, -е. Близорукій.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі. Харьк.
Чиргикати, -каю, -єш, гл. О ласточкахъ: чирикать. Ластівки чиргикають. Св. Л. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЯНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.