Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городянський

Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНСЬКИЙ"
Витолочити Cм. витолочувати.
Гарнісінький, -а, -е. Очень хорошій, очень красивый. Левиц. І. 314.
Киянець, -нця́, м. Нога съ ляжкой въ мясной тушѣ. Лебед. у.
Наді́ти Cм. надівати.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть. Чуб. V. 39.
Повелівати Cм. повеліти.
Попразен, -на, м. Второй день послѣ праздника, отданіе праздника. Св. Л. 76. Чого тобі... на оті прокляті досвітки, на празники та попразени ходить. КС. 1882. VIII. 263.
Розмісити Cм. I. розмішувати.
Толкувати, -ку́ю, -єш, гл. = товкувати. Толкуй бала, вона плахти пікала. Ном. № 2540.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЯНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.