Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горошина

Гороши́на, -ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. ІІІ. 176. Ум. Гороши́нка. Рудч. Ск. II. 94. Гороши́ночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОШИНА"
Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. Н. Вол. у. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Банькач, -ча, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.
Наболі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Наболѣть. На боліло серденько від жалю.
Неомильний, -а, -е. Безошибочный.
Пересувати, -ваю, -єш, сов. в. пересунути, -ну, -неш, гл. Передвигать, передвинуть.
Подошукуватися, -куюся, -єшся, гл. Доискаться (многаго).
Поліжниця, -ці, ж. = породілля. Гн. II. 197.
Раювання, -ня, с. Жизнь въ раю, райское блаженство.
Сталька, сталка, -ки, ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. Мнж. 192. У чотирі сталки (вірьовка). Грин. III. 344. Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Левиц. І. 63. Сталка намиста. О. 1862. VІІІ. 49.
Трепетик, -ка, м. Въ сѣделкѣ: металлическая дужка, сквозь которую проходитъ черезсѣделень. Харьковъ. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.