Гопцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. 2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні.
Качало, -ла, с. Кружекъ деревянный.
Крулевщизна, -ни, ж. Жалованное отъ короля имѣніе.
Повідкручувати, -чую, -єш, гл. Открутить (мног.).
Порозумнійшати, -шаю, -єш, гл. = порозумнішати.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук.
Просвічений, -а, -е. Просвѣщенный; образованный. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим.
Фальшивий Cм. хвальшивий.
Хохолаз, -за, хохолак, -ка, м. Насѣк. клещакъ большой, уховертка, Forficula auricularia.
Цв'ягнути, -гну, -неш, гл. = цвигнути. .
