Біговисько, -ка, с. Ристалище.
Віник, -ка, м.
1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Пам'ятатиме до нових віників.
2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. Ум. віничок.
Дзи́нґель, -ля, м. 1) пт. щегленокъ, Fringilla carduelis. 2) Раст. Angelica silvestris. Cм. Дзенґель.
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня.
Міцни́й, -а́, -е́ 1) Мощный, сильный, крѣпкій. Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду. Під сивим волоссєм притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа. Осавула спав міцним сном. Міцного напитку не питиме. 2) Прочный. Міцний, як з клочча батіг.
Пильність, -ности, ж.
1) Прилежаніе.
2) Безотлагательность, спѣшность.
3) Пристальность.
Позайоложувати, -жую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Позайоложуємо було собі і носи, і руки.
Пом'якчити, -чу́, -чи́ш и пом'якши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Размягчить, сдѣлать мягтимъ. Велика буває чубанина навкулачках, а инший довідається, що й молотить не. можна: пом'якчать ребра.
Поперестоюватися, -юємося, -єтеся, гл. Перестояться (во множествѣ). Недобра страва, як поперестоюється у печі.
Снідання, -ня, с. Завтракъ. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ум. сніданенько, сніданнячко. За чужої матінки сніданенька не буде.
