Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдамачити
гайдамаччина
гайдамашок
гайдамащина
гайдарик
гайдарка
гайдарь
гайдати
гайдачок
гайдей
гайдук
гайдуцький
гайдучище
гайдучок
гайка
гайкати
гаймін
гайнарь
гайний
гайник
гайнів
гайно
гайно 2
гайнування
гайнувати
гайнути
гайняний
гайовий
гайовий 2
гайовик
гайок
гайочок
гайсання
гайсати
гайстер
гайстра
гайструк
гайта
гайта!
гайтан
гайтара
гайти
гайтина
гайтів
гайтове
гайтта!
гайтування
гайтувати
гайтусь
гак
гакало
гакання
гакарь
гакати
гаківниця
гакнути
гакс
гакуватий
гал
гала
галабурда
галабурдник
галабута
галаган
галагівка
галаджійка
галаджовий
галадун
галадущик
галай
галайда
галайкати
галайко
галайкотати
галайкотіти
галайкуватий
галайстра
галакати
галамбець
галамбувати
галанка
галанський
галанці
галанчатий
галапуп
галас
галасайко
галасати
галасливий
галасливість
галасний
галаснути
галасове зіллє
галасування
галасувати
галасуватий
галатин
галахура
галаюватий
галдамаш
га-ле!
галеня
галера
галерний
галець
галити
галитися
галицький
галиця
галич
галичанин
галичанка
галичина
галівник
галка
галман
галманка
гало
галон
галонька
Бондарча, -ча́ти, бондарченя, -няти, с. Ребенокъ бочара. Ум. бондарченятко, бондарчатко.
Відгортуватися, -туюся, -єшся, гл. = відгортатися 1 и 2.
Жерло́, -ла́, с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Зберегти́́ Cм. зберігати.
Картинуватий, -а, -е. Четырехугольный. карти́нуватий камінь. Камень, порѣзанный ровными плитками. Донск. Обл.
Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Федьк. І. 100. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. Левиц. І. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194.
Переліска, -ки, ж. Раст. Hepatica tpiloba Chait. ЗЮЗО. I. 124.
Пупець, -пця́, м. 1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець. Чуб. І. 260. 3) Пуповина. Дитині в її животі пупець... обмотався довкола шиї. ЕЗ. V. 180. 3) Пупокъ, птичій желудокъ. Вх. Лем. 459. Желех. 4) Часть косы (инструмента). Cм. коса 1. Шух. І. 169.
Сіменуха, -хи, ж. Кушанье: съ коноплянымъ молокомъ каша. Вх. Зн. 63.
Уґоґати, -ґаю, -єш, гл. Плохо сдѣлать. Ну, вже ж і вґоґала! Напекла, бодай ти катівських рук не втекла. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: