Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдамачити
гайдамаччина
гайдамашок
гайдамащина
гайдарик
гайдарка
гайдарь
гайдати
гайдачок
гайдей
гайдук
гайдуцький
гайдучище
гайдучок
гайка
гайкати
гаймін
гайнарь
гайний
гайник
гайнів
гайно
гайно 2
гайнування
гайнувати
гайнути
гайняний
гайовий
гайовий 2
гайовик
гайок
гайочок
гайсання
гайсати
гайстер
гайстра
гайструк
гайта
гайта!
гайтан
гайтара
гайти
гайтина
гайтів
гайтове
гайтта!
гайтування
гайтувати
гайтусь
гак
гакало
гакання
гакарь
гакати
гаківниця
гакнути
гакс
гакуватий
гал
гала
галабурда
галабурдник
галабута
галаган
галагівка
галаджійка
галаджовий
галадун
галадущик
галай
галайда
галайкати
галайко
галайкотати
галайкотіти
галайкуватий
галайстра
галакати
галамбець
галамбувати
галанка
галанський
галанці
галанчатий
галапуп
галас
галасайко
галасати
галасливий
галасливість
галасний
галаснути
галасове зіллє
галасування
галасувати
галасуватий
галатин
галахура
галаюватий
галдамаш
га-ле!
галеня
галера
галерний
галець
галити
галитися
галицький
галиця
галич
галичанин
галичанка
галичина
галівник
галка
галман
галманка
гало
галон
галонька
Клюбака, -ки, ж. = ключ 3. Вх. Уг. 245.
Кропити, -плю́, -пиш, гл. Кропить, окроплять. Сонце світить, дощик кропить. Ном. № 236. Кропи нас, мати, свяченою водою. Грип. III. 510.
Ле́ґурно нар. Медленно, медлительно. Гля', як яструб летить леґурно! Чого це він? Чи не голуба несе; а мо й ззів, — важко. Екатерин. г.
Наголо́шувати, -шую, -єш, сов. в. наголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Провозглашать, провозгласить. Як би я знав, то наголосив би тебе дохтором на сході. Ромен. у. 2) Дѣлать, сдѣлать удареніе въ словѣ. Желех. 3) Только въ сов. в. Навопить, напричитывать. Наголосила повну голову.
Перегукати, -ка́ю, -єш, гл. Перекричать. Ніякого горла не стане, щоб перегукати вітер та хвилі ревучі. Ком. II. 33.
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Похитнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошатнуться, покачнуться.
Провітрювати, -рюю, -єш, сов. в. провітрити, -рю, -риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Шевч. 169. Треба провітрювати одежу. Н. Вол. у. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим. Стор. МПр. 221.
Трійчак, -ка м., а чаще во мн. трійчаки = тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатер. у.
Харчовий, -а, -е. Для съѣстныхъ припасовъ, съ съѣстными припасами. Харчові клунки. Стор. ІІ. 203.
Нас спонсорують: