Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудити
гудіння 1
гудіння 2
гудіти
гудкати
гудля
гудок
гудьба
гудючий
гуж
гужа!
гужва
гужевня
гужівка
гужов
гуз
гуза
гуздечка
гузеро
гузирець
гузирь
гузиця
гузичний
гузір
гузка
гузниця
гузно
гузнянка
гузок
гузувати
гузя!
гук I
гук II
гукало
гуканина
гукання
гукарня
гукати
гукатися
гукля
гукнути
гуком
гуконути
гукотія
гулавий
гулий I
гулий II
гулити
гулиця
гулі I
гулі II
гулонька
гуль!
гульба
гульбини
гульбище
гульбощі
гульвіса
гульк
гулька
гулькнути
гульма
гульнути
гульня
гультай
гультіпака
гультяїще
гультяй
гультяйка
гультяйство
гультяйський
гультяювати
гулюкати
гулюмаха
гуля
гуля-гуч!
гуляй-городина
гуляка
гулякати
гуляльня
гулянка
гуляння
гуляночка
гуляти
гулятися
гулятоньки
гуляточки
гулящий
гумен
гуменія
гуменний
гуменник
гуменце
гумнище
гумно
гумоннява
гумор
гумористичний
гуна
гунати
гунодза
гунственний
гунство
гунути
гунцвол
гунцвот
гуньба
гунька
гуня
гунявий
гуняти
гуп!
гупалка
гупало
гупати
гупнути
гупотіти
гупотнява
гура
гурака
Бункош, -ша, м. = келеф. Гол. Од. 80.
Заверни́голова, -ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
Лебедочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь.
Переквітувати, -ту́ю, -єш, гл. Отцвѣсть. Уже жито переквітувало. Н. Вол. у.
Погідний, -а, -е. = погідливий. У щастє наше вдарив грім в погідную годину. Млак. 96.
Проноситися, -шуся, -сишся, сов. в. пронестися, -несуся, -се́шся, гл. Проноситься, пронестись. Пронеслася надо мною буря. К. Псал. 303.
Розгов'ядний, -а, -е. = марнотратний. Вх. Лем. 462.
Слободний, -а, -е. Свободный. Чуб. І. 165., Ум. слободне́нький, слободнесенький.
Хлипнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлипати. Всхлипнуть.
Черкатися, -каюся, -єшся, гл. Дотрогиваться, касаться. МУЕ. III. 90. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Кв. Її плече черкалося з його плечем. Мир. Пов. І. 151.
Нас спонсорують: