Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудити
гудіння 1
гудіння 2
гудіти
гудкати
гудля
гудок
гудьба
гудючий
гуж
гужа!
гужва
гужевня
гужівка
гужов
гуз
гуза
гуздечка
гузеро
гузирець
гузирь
гузиця
гузичний
гузір
гузка
гузниця
гузно
гузнянка
гузок
гузувати
гузя!
гук I
гук II
гукало
гуканина
гукання
гукарня
гукати
гукатися
гукля
гукнути
гуком
гуконути
гукотія
гулавий
гулий I
гулий II
гулити
гулиця
гулі I
гулі II
гулонька
гуль!
гульба
гульбини
гульбище
гульбощі
гульвіса
гульк
гулька
гулькнути
гульма
гульнути
гульня
гультай
гультіпака
гультяїще
гультяй
гультяйка
гультяйство
гультяйський
гультяювати
гулюкати
гулюмаха
гуля
гуля-гуч!
гуляй-городина
гуляка
гулякати
гуляльня
гулянка
гуляння
гуляночка
гуляти
гулятися
гулятоньки
гуляточки
гулящий
гумен
гуменія
гуменний
гуменник
гуменце
гумнище
гумно
гумоннява
гумор
гумористичний
гуна
гунати
гунодза
гунственний
гунство
гунути
гунцвол
гунцвот
гуньба
гунька
гуня
гунявий
гуняти
гуп!
гупалка
гупало
гупати
гупнути
гупотіти
гупотнява
гура
гурака
Водій, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Засвічувати, -чую, -єш, сов. в. засвіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Зажигать, зажечь. Шевч. 257. Засвічу я свічку, перебреду річку до моєї миленької хоть на одну нічку. Мет. 113. 2) Только сов. в. Засвѣтить, засіять. Колись і в наше віконце засвітить сонце. Ном. № 4886. Місяць у віконечко засвітить. МВ. ТІ. 9. Засвіти, Боже, з раю нашому короваю, щоб було виднесенько краяти дрібнесенько. Маркев. 101. аж зірни́ці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались. Ном. № 6628. 3) ті́лом засвіти́ти. Показать голое тѣло. воло́ссям засвіти́ти. Открыть волоса (о замужней женщинѣ). Ном. № 3994.
Злати́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Латинизировать. 2) Окатоличить. Златинена ляхва. К. ПС. 90.
Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).
Океан, -ну, м. Океанъ. Океан колишеться ревучий. К. МБ. II. 124.
Перебірати, -ра́ю, -єш, сов. в. перебрати, -беру, -ре́ш, гл. 1) Перебирать, перебрать, сортировать, отбирать, отобрать лучшее. Перебірала груші. 2) Перебирать, перебрать всѣхъ, все, беря каждое одно за другимъ. 3) Преимущественно несов. в. Разбирать, дѣлая выборъ, капризничать, прихотничать. Я не вередую, не перебіраю женихами. Котл. Н. П. 369. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перебірала. Чуб. V. 491. Смерть не перебірає. Ном. 4) Перебирать, перебрать лишнее. Перебере грошей у хазяїна, більш як заробив візьме. 5) Перебирать. Ніжками дрібненько перебірає. Кв. Стиха, мов у сопілочку перебірає. О. 1862. IV. 87. 6) Пересчитывать, припоминать, припомнить все. Бо-зна колишнії случаї в душі своїй перебіраю. Шевч. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 7) Перемѣнять, перемѣнить одежу.
Про́лісок, -ску, м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. Стор. II. 118 2) мн. Раст. Scilla cernua. Потебня. Къ ист. звук. III. 96.
Сліпачка, -ки, ж. 1) Слѣпая. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16.
Улива, -ви, ж. Проливной дождь. Бурхали із-під неба вливи, і хмари голосом гукали. К. Псал. 176.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Нас спонсорують: