Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудити
гудіння 1
гудіння 2
гудіти
гудкати
гудля
гудок
гудьба
гудючий
гуж
гужа!
гужва
гужевня
гужівка
гужов
гуз
гуза
гуздечка
гузеро
гузирець
гузирь
гузиця
гузичний
гузір
гузка
гузниця
гузно
гузнянка
гузок
гузувати
гузя!
гук I
гук II
гукало
гуканина
гукання
гукарня
гукати
гукатися
гукля
гукнути
гуком
гуконути
гукотія
гулавий
гулий I
гулий II
гулити
гулиця
гулі I
гулі II
гулонька
гуль!
гульба
гульбини
гульбище
гульбощі
гульвіса
гульк
гулька
гулькнути
гульма
гульнути
гульня
гультай
гультіпака
гультяїще
гультяй
гультяйка
гультяйство
гультяйський
гультяювати
гулюкати
гулюмаха
гуля
гуля-гуч!
гуляй-городина
гуляка
гулякати
гуляльня
гулянка
гуляння
гуляночка
гуляти
гулятися
гулятоньки
гуляточки
гулящий
гумен
гуменія
гуменний
гуменник
гуменце
гумнище
гумно
гумоннява
гумор
гумористичний
гуна
гунати
гунодза
гунственний
гунство
гунути
гунцвол
гунцвот
гуньба
гунька
гуня
гунявий
гуняти
гуп!
гупалка
гупало
гупати
гупнути
гупотіти
гупотнява
гура
гурака
Ду́сатися, -саюся, -єшся, гл. Дуться, сердиться. Ото вже та Параска: сказала їй трохи правди, — вже й дусається і не дивиться на тебе.
Єдна́ння, -ня, с. 1) Соединеніе, соглашеніе. 2) Договариваніе.
Зе́лень, -ні, ж. 1) Зелень, растеніе. Скажи мені правду, моє серденятко, которая зелень найперш процвітає. Мет. 361. 2) Краска зеленая: ярь, мѣдянка. Шух. І. 264.
Їстиво, -ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їтиво. Грин. II. 334.
Клонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. Н. п. Богу ся молим, а всім ся клоним. Гол. Чи кому клониться, чи кого прохать? Полт. г.
Описка, -ки, ж. У горшечниковь: красильное вещество — болотная бобовая желѣзная руда. Вас. 182.
Пагонець, -нця́, м. Ум. отъ пагін.
Повгодовуватися, -довуємося, -єтеся, гл. Откармливаться, откормиться (о многихъ). Гарно у вас индики повгодовувалися. Васильк. у.
Приймачка, -ки, ж. Пріемышъ женскаго пола.
Украяти, -раю, -єш, гл. 1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. О. 1862. IV. 6. Я вкраяв би свого живого серця. К. ЦН. 291. 2) Откроить, отрѣзать.
Нас спонсорують: