Діркува́тий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так.
Заполони́ти, -ню́, -ниш, гл. Плѣнить, взять въ плѣнъ. Душу мою заполониш. 8. Думка, як би заполонити Четвертинського.
Затьо́рач, -ча, м. = затирач.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Орудувати, -дую, -єш, гл. Распоряжаться, завѣдывать, управлять, заправлять, владѣть чѣмъ. Невістка нами орудувала. Пильнуй, старосто, і дома добре орудуй. Мені, каже, хазяїн велить теж орудувати чортами, щоб скоріщ мололи. Хто чим орудує, той на тім і сидить. Другий тиждень ногою не орудую. Худорлявий, — не ціпом би йому й орудувати.
Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко.
Уляпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. уляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь.
Чередниченко, -ка, м. Сынъ чередника.
Чересок, -ска, м. Ум. отъ черес.