Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонитва
гонитель
гонителька
гонительство
гонити
гонитися
гониця
гонишний
гоній
гонінник
гоніння
гонір
гонкий
гонобити
гоном гнати
гонор
гонористий
гонорний
гоноровий
гоноровитий
гонорство
гонорувати
гоноруватися
гонт
гонтарь
гонтовий
гонук
гончак
гончаренко
гончариха
гончарище
гончарівна
гончарний
гончарня
гончаровий
гончарство
гончарський
гончарь
гончарювати
гончий
гонько
гоня
гоняйло
гоп!
гопак
гопати
гопи
гопка
гопкати
гопки
гопцювати
гора
горазд
гораздувати
горальня
горання
горар
горарь
горб
горбака
горбань
горбастий
горбатий
горбатіти
горбик
горбитися
горбоватий
горбовина
горбок
горбочок
горгач
горгонія
горда
горделивий
гордий
гордина
гординець
гординський
гординя
гордити
гордитися
гордівник
гордівниця
гордій
гордість
гордо
гордовать
гордовина
гордовитий
гордовливий
гордорослий
гордощ
гордування
гордувати
гордуватий
гордуватися
гордун
горе
горел
горелі
горен
горенити
горенько
горецвіт
горецтво
гореч
горечко
горзина
гориквіт
гориніж
горихвіст
горицвіт
горище
горі
горівка
горідчик
горіжний
горізнач
горій
горійше
Видихання, -ня, с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання. Новомоск. у.
Змахувати, -хую, -єш, сов. в. змахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смахивать, смахнуть, сметать, сместь. А що, змахнула пил з місяця? Шевч. 302.
Лушпа́нити, -ню, -ниш, гл. Бить, колотить кого. Ухопив його та й лушпанить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю. Зміев. у.
Поросписувати, -сую, -єш, гл. То-же, что и росписати, но во множествѣ.
Сторожати, -жа́ю, -єш, гл. = сторожити. А те мені, пане, важко, що з боків та сторожають, а спереду та зустрічають. Чуб. V. 960.
Убейкатися, -каюся, -єшся, гл. Обпачкаться. Шейк.
Уділити Cм. уділяти.
Хохітва, -ви, ж. Птица: стрепетъ, Otis tetrax. Хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва. Стор. МПр. 1.
Шинкарити, -рю, -риш, гл. = шинкарювати. Желех.
Нас спонсорують: