Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонитва
гонитель
гонителька
гонительство
гонити
гонитися
гониця
гонишний
гоній
гонінник
гоніння
гонір
гонкий
гонобити
гоном гнати
гонор
гонористий
гонорний
гоноровий
гоноровитий
гонорство
гонорувати
гоноруватися
гонт
гонтарь
гонтовий
гонук
гончак
гончаренко
гончариха
гончарище
гончарівна
гончарний
гончарня
гончаровий
гончарство
гончарський
гончарь
гончарювати
гончий
гонько
гоня
гоняйло
гоп!
гопак
гопати
гопи
гопка
гопкати
гопки
гопцювати
гора
горазд
гораздувати
горальня
горання
горар
горарь
горб
горбака
горбань
горбастий
горбатий
горбатіти
горбик
горбитися
горбоватий
горбовина
горбок
горбочок
горгач
горгонія
горда
горделивий
гордий
гордина
гординець
гординський
гординя
гордити
гордитися
гордівник
гордівниця
гордій
гордість
гордо
гордовать
гордовина
гордовитий
гордовливий
гордорослий
гордощ
гордування
гордувати
гордуватий
гордуватися
гордун
горе
горел
горелі
горен
горенити
горенько
горецвіт
горецтво
гореч
горечко
горзина
гориквіт
гориніж
горихвіст
горицвіт
горище
горі
горівка
горідчик
горіжний
горізнач
горій
горійше
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці. Гол. II. 484.
Лірви́ст, -та, м. = лірник. Дуже гарний лірвист. Харьк.
Метале́вий, -а, -е. Металлическій. Желех.
Надідра́ти, наддеру́, -ре́ш, гл. = наддерти.
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Попідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Подсунуться, пододвинуться (во множествѣ).
Поручча, -чів, м. мн. Перила. Камен. у.
Роспужати, -жа́ю, -єш, гл. = роспудити. Да й він мені не звертав, вірні коні роспужав. Чуб. V. 741.
Товаришка, -ки, ж. Товарка. Мнж. 139.
Трахтовитий, -а, -е. Умѣющій угощать. Шейк.
Нас спонсорують: