Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнідан
гнідий
гнідити
гнізденце
гніздечко
гніздити
гніздитися
гніздище
гніздо
гніздюк
гній
гнійний
гнійник
гністі
гніт
гнітисрака
гнітити
гнітитися
гнітуха
гнітючка
гнобитель
гнобити
гноївка
гноївня
гноїння
гноїсько
гноїти
гноїтися
гноїще
гнойовий
гнойовик
гнойовисько
гнойок
гноття
гноюватий
гнояк
гнояка
гнояний
гноянка
гноярня
гнузда
гнуздати
гнуздечка
гнути
гнутися
гнучий
го! I
го II
гобелки
гобза
гобзувати
гоблюванка
гов!
говбур
говедо
гов'єдо
говільник
говільниця
говіння
говір
говірка
говіркий
говіронька
говіти
говорити
говоритися
говоріння
говорливий
говоруха
говорушка
говорючий
гогіт
гоголіти
гоголь
гоготання
гоготати
год
годен
годильник
година
годинарь
годинка
годинний
годинник
годинонька
годиночка
годинуватий
годиняр
годити
годитися 1
годитися 2
годі
годівля
годівщина
годко
годний
годованець
годований
годованка
годованок
годовий
годовик
годовини
годовище
годок
годочок
годувальниця
годування
годувати
годуватися
годуля
годун
годунець
годяний
годящий
гоже
гожий
гозеро
гоїння
гоїти
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Кишіти, -шу, -ши́ш, гл. Кишѣть. Аж кишить невольника у Сиракузах. Шевч. 606.
Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня. Сим. 145.
Леміщаний, -а, -е. Изъ лемішки. Леміщані вареники.
Одія, і, ж. Одежда. Як зносив єси м'якую одію, тоді зложив єси на Бога надію. Чуб. І. 177.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Позв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Связаться (о многихъ). Всі кости мертві позв'язувались сухими жилами. Левиц. І. 91.
Попринаджувати, -джую, -єш, гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував? Богодух. у.
Присіння, -ня, с. = присінки.
Шадровий, -а, -е. Съ трещинами. Угор.
Нас спонсорують: