Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнідан
гнідий
гнідити
гнізденце
гніздечко
гніздити
гніздитися
гніздище
гніздо
гніздюк
гній
гнійний
гнійник
гністі
гніт
гнітисрака
гнітити
гнітитися
гнітуха
гнітючка
гнобитель
гнобити
гноївка
гноївня
гноїння
гноїсько
гноїти
гноїтися
гноїще
гнойовий
гнойовик
гнойовисько
гнойок
гноття
гноюватий
гнояк
гнояка
гнояний
гноянка
гноярня
гнузда
гнуздати
гнуздечка
гнути
гнутися
гнучий
го! I
го II
гобелки
гобза
гобзувати
гоблюванка
гов!
говбур
говедо
гов'єдо
говільник
говільниця
говіння
говір
говірка
говіркий
говіронька
говіти
говорити
говоритися
говоріння
говорливий
говоруха
говорушка
говорючий
гогіт
гоголіти
гоголь
гоготання
гоготати
год
годен
годильник
година
годинарь
годинка
годинний
годинник
годинонька
годиночка
годинуватий
годиняр
годити
годитися 1
годитися 2
годі
годівля
годівщина
годко
годний
годованець
годований
годованка
годованок
годовий
годовик
годовини
годовище
годок
годочок
годувальниця
годування
годувати
годуватися
годуля
годун
годунець
годяний
годящий
гоже
гожий
гозеро
гоїння
гоїти
Викручувати, -чую, -єш, сов. в. викрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути. Лебед. у. 2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла. Гол. 3) — ногу. Свихнуть, вывихнуть.
Гірний, -а, -е. Горный.
Катанка, -ки, ж. 1) Куртка суконная. КС. 1893. ХП. 447. Тут Василь вступив у хату в новій чорній катанці з фабрицького сукна. Левиц. І. 27. 2) Солдатскій мундиръ. Скидай свої сіраки, бери наші катанки. (До рекрута після прийому). Гол. І. 143. 3) Родъ женской кофты, обыкновенно суконной, надѣваемой сверхъ одежды. Волынь. Гол. Од. 51, 76, 23.
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у.
Ночувальниця, -ці, ж. Ночлежница, ночевальщица. Конст. у.
Парити, -рю, -риш, гл. 1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Грин. III. 303. Білі руки в окропі парить. Н. п. Кадук парив твою матір. Чуб. V. 427. 2) безл. Парить. Душно, так і парить. Ном. 3) Бить розгами. Цю Ганну раз таки і в волости парили. Грин. І. 32.
Повозне, -ного, с. Пошлина съ воза.
Поскакувати, -кую, -єш, гл. Поскакивать, попрыгивать Вже вода ставна леліла і стали поскакувать щучки дрібненькі. МВ. (О. 1862. І. 72).
Приватний, -а, -е. Частный. Заприсягну не втручатись у жадні козацькі справи і стану жити... приватною особою. Кост. Ч. 101.
Прилічувати, -чую, -єш, сов. в. прилічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присчитывать, присчитать.
Нас спонсорують: