Властиво нар.
1) Свойственно.
2) = власне.
Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись.
Зара́нше нар. = зарані. Коли б пан Феб од перепою заранше в воду не заліз. Паси, та й заранше пригонь.
Лі́єчка, -ки, ж. Ум. отъ лійка.
Ляги́, -гів, м. мн. = лягови. Іде він до неї о пізніх лягах.
Облинути, -ну, -неш, гл. Облетѣть.
Пір'яний, -а, -е. Изъ перьевъ.
Покинутися, -нуся, -нешся, гл. Отстать (отъ стада), идя за кѣмъ ненамѣренно остаться. О, я тебе не покинуся. Вражий баран і не покинеться.
Пронизати Cм. пронизувати.
Тарадайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ум. тарадаєчка.
