Ви́хліб, -ба, м. Шуточное слово, употребленное повидимому въ смыслѣ: отсутствіе хлѣба. Встрѣчено въ нар. разсказѣ, который Cм. при словѣ випшоно.
Голотовода, -ди, м. Предводитель голоти, голи, бѣдняковъ. У Кулиша: Сього тверезого голотоводу (Наливайка) опасується вже роздратувати. Дурний голотовода Ґанжа.
Ґерґели́ця, -ці, ж. Раст. Calandra granaria.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Зморити, -рю́, -риш, гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморений кріпкими трунками од Хмельницького.
Катати, -та́ю, -єш, гл. Бить. Горілку, мед не чаркою, — поставцем кружає, а ворога, заплющившись, ката, не минає.
Позолота, -ти, ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Позолота була вся витерта.
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали.
Путивець, -вця, м. Проселочная дорога. Сидять на дорозі аж дванадцять вовків.... Сидять рядком по путивцю, наче ждуть мене. Ум. пути́вчик.
Хорімці, мець, ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ.