Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глотно
глубина
глузд
глуздити
глуздівно
глузи
глузик
глузливий
глузливо
глузовник
глузовниця
глузування
глузувати
глузюватий
глум
глумити
глумитися
глуміччати
глумливий
глумливо
глумота
глумування
глумувати
глумуватися
глуп
глупак
глупий
глупина
глупіти
глуптак
глупуватий
глуха
глуханя
глухачка
глухий
глухман
глухнути
глухо
глухота
глуш
глушан
глушець
глушити
глушиця
глушіти
глушка
глушканя
глушко
глушман
глушманка
глушник
глушня
гля I
гля II
гляба
гляганий
гляданка
глядати
глядило
глядівний
глядіти
глядка
глядь!
глядько
глянути
глянутися
гм!
гматати
гматний
гнап
гнати
гнатися
гнений
гнести
гнет
гнетуха
гнеть
гнетючка
гнида
гнидник
гнидявий
гнилець
гнилеча
гнилий
гнилиця
гниличитися
гниличка
гниличчя
гнилка
гнилля
гнилобокий
гниловід
гнилозубий
гнилоїд
гнилоїдити
гнилоїдник
гнилоокий
гнилуша
гниль
гниляк
гнилятина
гниляччя
гнипель
гнисти
гнити
гнихіть
гнів
гніванка
гнівання
гнівати
гніватися
гнівити
гнівитися
гнівливий
гнівливість
гнівливо
гнівний
гнівник
гнівничка
гнівно
Досмоли́ти Cм. досмолювати.
Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать. Мир. ХРВ. 6.
Зміїний, -а, -е. Змѣиный. З того часу острів той зветься зміїним. Стор. МПр. 113. Зміїне сало. Грин. І. 157. зміїний корінь. Раст. Vincetoxicum officinale L. ЗЮЗО. І. 141.
Мандри́ка, -ки, ж. Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на разговѣнье послѣ петровокъ, — 29 іюня. Зозуля мандрикою вдавилась. Ном. № 471. Ум. мандричка.
Односумний, -а, -е. Единомышленный.
Попереброджувати, -джую, -єш, гл. Перейти въ бродъ (во многихъ мѣстахъ, о многихъ людяхъ).
Розгортуватися, -туюся, -єшся, гл. = Розгортатися.
Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Мет. 311. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. Деревце те не товстеє. Котл. Ен. III. 18. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). ЗОЮР. II. 18. А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. Рудч. Ск. II. 40. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. Рудч. Ск. II. 55. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. Мнж. 84. 5) Жирный. Товстий сир. Грин. II. 321, 322. Ум. товстенький, товстесенький.
Трясавина, -ни, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Уважання, -ня ср. 1) Обращеніе вниманія. 2)за що. Приниманіе за кого, что..
Нас спонсорують: