Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глотно
глубина
глузд
глуздити
глуздівно
глузи
глузик
глузливий
глузливо
глузовник
глузовниця
глузування
глузувати
глузюватий
глум
глумити
глумитися
глуміччати
глумливий
глумливо
глумота
глумування
глумувати
глумуватися
глуп
глупак
глупий
глупина
глупіти
глуптак
глупуватий
глуха
глуханя
глухачка
глухий
глухман
глухнути
глухо
глухота
глуш
глушан
глушець
глушити
глушиця
глушіти
глушка
глушканя
глушко
глушман
глушманка
глушник
глушня
гля I
гля II
гляба
гляганий
гляданка
глядати
глядило
глядівний
глядіти
глядка
глядь!
глядько
глянути
глянутися
гм!
гматати
гматний
гнап
гнати
гнатися
гнений
гнести
гнет
гнетуха
гнеть
гнетючка
гнида
гнидник
гнидявий
гнилець
гнилеча
гнилий
гнилиця
гниличитися
гниличка
гниличчя
гнилка
гнилля
гнилобокий
гниловід
гнилозубий
гнилоїд
гнилоїдити
гнилоїдник
гнилоокий
гнилуша
гниль
гниляк
гнилятина
гниляччя
гнипель
гнисти
гнити
гнихіть
гнів
гніванка
гнівання
гнівати
гніватися
гнівити
гнівитися
гнівливий
гнівливість
гнівливо
гнівний
гнівник
гнівничка
гнівно
Відболіти, -лю, -лиш, гл. 1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить. Св. Л. 142. 2) Переболѣть. 3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс. Кіев.
Зви́дитися, -диться, гл. безл. Показаться. Се тобі... звидилось, що я хмурний. О. 1862. VIII. 11.
Кобила, -ли, ж. 1) Кобыла. Норовиста як кобила. Ном. № 2672. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. Ном. № 8888. 2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ. 3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ. 4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки. Вас. 157. 5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины. Вас. 178. 6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. Ум. кобилка.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт. Посл.
Окипати, -паю, -єш, сов. в. окипіти, -плю́, -пи́ш, гл. = обкипати, обкипіти. У козака серце умліває, а в дівчини кров'ю окипає. Чуб. V. 154. Окипіло серце гарячою кров'ю. Грин. III. 329.
Плугач, -ча, м. = плугатарь. Плугач оре і в праці рветься. Ном. № 1144.  
Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.
Розлити, -ся. Cм. розливати, -ся.
Токарик, -ка, м. Ум. отъ токарь.
Чумацтво, -ва, с. 1) Чумачество. Рудч. Чп. 220. Ходив чоловік у чумацтво. Мнж. 95. Ой хортуно небого, послужи мені немного: служила в чумацтві, служила в бурлацтві, послужи ще й у хазяйстві. Чуб. V. 524. 2) соб. чумаки. От вам, панове чумаство, на могорич. О. 1861. X. 23.
Нас спонсорують: