Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глотно
глубина
глузд
глуздити
глуздівно
глузи
глузик
глузливий
глузливо
глузовник
глузовниця
глузування
глузувати
глузюватий
глум
глумити
глумитися
глуміччати
глумливий
глумливо
глумота
глумування
глумувати
глумуватися
глуп
глупак
глупий
глупина
глупіти
глуптак
глупуватий
глуха
глуханя
глухачка
глухий
глухман
глухнути
глухо
глухота
глуш
глушан
глушець
глушити
глушиця
глушіти
глушка
глушканя
глушко
глушман
глушманка
глушник
глушня
гля I
гля II
гляба
гляганий
гляданка
глядати
глядило
глядівний
глядіти
глядка
глядь!
глядько
глянути
глянутися
гм!
гматати
гматний
гнап
гнати
гнатися
гнений
гнести
гнет
гнетуха
гнеть
гнетючка
гнида
гнидник
гнидявий
гнилець
гнилеча
гнилий
гнилиця
гниличитися
гниличка
гниличчя
гнилка
гнилля
гнилобокий
гниловід
гнилозубий
гнилоїд
гнилоїдити
гнилоїдник
гнилоокий
гнилуша
гниль
гниляк
гнилятина
гниляччя
гнипель
гнисти
гнити
гнихіть
гнів
гніванка
гнівання
гнівати
гніватися
гнівити
гнівитися
гнівливий
гнівливість
гнівливо
гнівний
гнівник
гнівничка
гнівно
Болячка, -ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А оно крот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. І. 24. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. О. 1862. IХ. 29. 3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. Г. Барв. 273. 4) — на дубі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Вх. Пч. II. 33. Ум. болячечка. Ув. болячище. Мил. М. 97.
Виноградовий, -а, -е. Виноградный.
Закухарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заняться стряпней.
Запе́клий, -а, -е. Зачерствѣлый, закоренѣлый, упрямый; отчаянный. Окунь запеклих не пече. Шевч. 60. Запеклий ворог. Є такі запеклі, що й на кладовище уночі не бояться тобі йти. Канев. у. Стельмах сей був чолов'яга запеклий собі, такий, що купить на торгу оселедця, сам їсть, а жінці... й діткам не дасть, і зожре сам перед їх очима. Г. Барв. 458.
Земляни́й, -а́, -е́ 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. Чуб. V. 81. 2) Земной. Честь Богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. Чуб. III. 380. 3) Владѣющій значительнымъ количествомъ земли. Земляний чоловік. Борз. у. 4) земляне́ вугі́лля. Каменный уголь. Міусск. окр. 5) земляні гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 124. 6) земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. ЗЮЗО. І. 110. 7) земляна́ олі́я. Нефть, керосинъ. 8) земляни́й рак. Медвѣдка.
Карапудливий, -а, -е. Пугливый (о лошади). Чигир. у.
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме. Чуб. І. 41.
Трьохбоковий, -а, -е. Трехгранный. Трьохбокове скло. Ком. II. 83.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы. Вас. 205.
Нас спонсорують: