Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобина

Гороби́на, -ни, ж. Рябина, Sorbus Aucuparia L. Анн. 336. Вх. Пч. І. 13. Горобина роскинула зелений намет і рясно на їй ягід червоно-злотих. МВ. І. 156. Обступили стару, як горобці горобину. МВ. (О. 1862. III. 69).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБИНА"
Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59.
Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого. Левиц. І. 346.
Виссати Cм. висисати.
Потіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Пращикувати, -ку́ю, -єш, гл. = пащекувати. Лебед. у.
Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка. Гайс. у.
Соловейко, -ка, м. = соловей. Соловейко в темнім гаї сонце зострічає. Шевч.
Таблиця, -ці, ж. 1) Дощечка, таблица. Стояла таблиця біла, а на ній були виписані мої гріхи. Гн. II. 76. 2) Классная доска. Шейк. 3) Вывѣска, доска съ надписью. На стовпі таблицю прибив і на ті таблиці написав так: хто сюдою буде їхать, то непремінно щоб сюди заїхав. Рудч. Ск. II. 92. Ум. табличка, табличечка. Грин. I. 188.
Хабоття, -тя, с. Хламъ, лохмотья. Мнж. 193. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття. Александров. у.
Шукальник, -ка, м. Искатель. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.