Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бизівний, -а, -е. Вѣрный, надежный, несомнѣнный. Угор.
Бунтовництво, -ва, с. Мятежность, бунтовство. К. XII. 32.
Буртити, -рчу, -тиш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27.
Дев'ятдеся́т, -тьох, чис. Девяносто. О. 1861. XI. 26. КС. 1885. XI. 537. Єв. Л. ХV. 4.
Збілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Побѣлѣть. 2) Поблѣднѣть. Побачила труночку, іздрігнулась, збіліла. МВ. ІІ. 50. Чого так збіліла? Чуб. III. 121.
Ло́дарь, -ря, м. и пр. = ледарь и пр.
Поприволікати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить (во множествѣ).
Рамка, -ки, ж. Рамка. На стінах висіло багато образів, невеликих картинок у чорних узеньких рамках. Левиц. І. 134. Ум. рамочка.
Різдвянський, -а, -е. = різдвяний. О. 1861. IX. 191.
Чатувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Чатували козаченьки у зеленім гаю. АД. II. 58. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою. К. ЧР. 112. Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури. К. ЦН. 169. 2) Подстерегать. В кущах чатують на звірину. К. Іов. 87. На бесурмен у полі чатували. К. ПС. 8. 3) Поджидать, выжидать. Буде чатувати, доки вкраде. Н. Вол. у. Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить. Федьк. Пов.
Нас спонсорують: