Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. І. 224. 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.
Зарі́внонар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Мнж. 70. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Чуб. V. 519. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Камен. у. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити. Св. Л. 319.
Ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Мамкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть кормилицей. Желех.
Остатися Cм. оставатися.
Отеребини, -ин, ж. Негодные остатки.
Підхарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = підхарчувати.
Погрібняк, -ка, м. = погребник ? Канев. у.
Прародичка, -ки, ж. Прародительница. Желех.
Розгидитися, -джуся, -дишся, гл. Сдѣлаться гадкимъ, испортиться.
Нас спонсорують: