Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Грузді́нь, -ня, м. Родъ гриба. Вх. Зн. 12.
Дворня́га, -ги, ж. Дворовая собака.
Захропты, -плю, -пышъ, гл. Захрапѣть. Захропла на всю хату. Ка II. 122.
Зла́пати, -паю, -єш, гл. 1) Поймать, схватить. Котл. Ен. І. 17. Собака мене злапав за запащину, добре пошматував. Г. Барв. 236. Ой злапали Морозенка, назад руки зв'язали. Гол. Тікай, тікай, козаченьку, хотять тя злапати. Чуб. V. 127. 2) — ляпаса. Получить пощечину. Ном. № 3976.
Ігрище, -ща, с. = грище. Грин. III. 441. Дівочі ігрища незабутні. К. ДС. 21. На ігрищах ніхто як я перед вела. Стор. І. 133.
Опека, и пр.. Cм. опіка и пр. К. Кр. 18. Сим. 217.
Перечвалати, -ла́ю, -єш, гл. Перебрести.
Попримуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать каменныя пристройки.
Проболіти, -лю́, -ли́ш, гл. Проболѣть. Проболіла рука три дні, а тоді перестала. Харьк.
Тигрів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ тигру.
Нас спонсорують: