Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема. Харьк. г.
Бульва, -ви, ж. Луковица. Додають цибулі (гички або бульви). МУК. І. 97.
Верховод, -да, м. 1) Вожакъ. З коллегіума виходили всі люде, которі були верховодами українського панського товариства. К. Гр. Кв. 7. 2) = верховодка.
Вишка, -ки, ж. 1) Чердакъ? Уб'ю та й на вишку скину. Ном. № 3649. 2) На вишках. На столбахъ. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє. Канев. у.
Відеречко, відерко, -ка, с. Ум. отъ відро.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Лаянка, -ки, ж. Брань.
Мсти́вість, -вости, ж. Мстительность. Желех.
Насила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. наслати, -шлю, -шле́ш, гл. Насылать, наслать. Наслано до нас чужих людей! Се Господь мені лихо наслав! МВ. (О. 1862. III. 47). се неначе наслано. Какъ будто-бы кто-то умышленно причинилъ (это несчастіе). Ном. № 2133. насланий. Причиненный чужой злой волей (о болѣзни, какомъ-либо несчастіи). Мил. 34.
Осоромитися, -млюся, -мишся, гл. Осрамиться.
Нас спонсорують: