Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Строить изъ бревенъ. Ой у полі корчма дильом дильована. Н. п.
Запашни́й, -а́, -е Душистый, пахучій, ароматный. Запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487.
Наба́бити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п'ятеро. Харьк. г. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Подокраювати, -юю, -єш, гл. Докроить (во множествѣ).
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Прочерть, -ти, ж. Прогалина, поляна. Вх. Зн. 57.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
Розмовитися, -влюся, -вишся, гл. Поговорить, переговорить. Грин. III. 347. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837. Ой зачекай, дівчинонько, розмовся зо мною. Чуб. V. 375.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Хлись меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись! Котл. Ен. IV. 28.
Нас спонсорують: