Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Шевч. Виложив з печі хліба. Рудч. Ск. Та й важно пісню виложено. Харьк. у. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Дошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Дошивать, дошить.
Затопля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затопи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, утонуть. А змія тоді в море, — так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.
Кипучий, -а, -е. Кипучій. Нащо мені жити на світі! крикнув Карпо і скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352.
Повняк, -ка, м. Раст. а) Tagetes erecta L. Анн. 347. б) Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Проваласатися, -са́юся, -єшся, гл. Прошляться, протаскаться. Копійчини не приніс, а літ чотирнадцять проваласався. Г. Барв. 527.
Розріст, -росту, м. Ростъ, развитіе.
Сояшниковий, -а, -е. = соняшниковий.
Титло, -ла, с. Титло, знакъ сокращеніи въ письмѣ. Не минайте ані титла, ніже тії коми. Шевч.
Черевірний зуб. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275.. Cм. черенню́.
Нас спонсорують: