Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вакарь, -ря, м. Коровій пастухъ. Вх. Зн. 5.
Доли́нонька, доли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Неприступний, -а́, -е́ Недоступный, неприступный. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Стор. МПр. 70.
Поблагословитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Получить благословеніе. Я підійшов поблагословитись. Св. Л. 10. 2) Перекреститься передъ началомъ дѣла. Г. Барв. 391. Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась в печеню. ЗОЮР. І. 3.
Розсуд, -ду, м. = розсудок 2.
Русалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть русалкой. Може вона й досі русалкує. Г. Барв. 375.
Термелина, -ни, ж. Раст. = терментиля. Анн. 271.
Шпилик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
Нас спонсорують: