Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гданський
гдась
где
ге! I
ге II
гебан
гебель
гев
гевади
гевал
гевалка
гевґати
гевер
гевка
гегеп
гегепнути
гегепнутися
геде
гедз
гей! I
гей II
гейкання
гейкати
гейкатися
гейки
гейкнути
гейку
гейнувати
гейс!
гейса
гейс-берта
гейсь!
гекзаметр
гела
ге-ле-гев
гелета
гель
гембель
гембелювати
гемблювання
гембочка
гемон
гемонець
гемонів
гемонський
гемоняка
ген
генбаль
генде
гендель
генденьки
гендльовий
гендлювання
гендлювати
генерал
генеральний
генеральський
генеральша
геній
геніяльний
генорал
гентина
генто
гентоватішний
генцинатий
генька
геп
гепа
гепака
гепати
гепнути
гепнутися
гепонути
гептатися
герб
гербатка
гербований
гербовий
гербувати
гергепа
гергепнути
гергепнутися
гергот
герґев
герець
геркотати
геркотня
героївський
героїня
героїти
героїчний
героїчність
героїчно
герой
геройство
геройський
герсонути
гертанка
герун
герць
герцювання
герцювати
гет
гетаж
гетка
гетта!
геть
гетька
гетьман
гетьманенко
гетьманець
гетьманиха
гетьманів
гетьманівна
гетьманка
гетьманова
гетьманонько
гетьманство
гетьманський
гетьманування
Гарба, -би, ж. 1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба. Мкр. Н. 2) Телѣга на двухъ колесахъ. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. гарбичка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатер. у.
Ліси́ця, -ці, ж. = лісунка? Шух. І. 43.
Мерля́тина, -ни, ж. 1) Специфическій запахъ животнаго: собачій, козлиный. Мнж. 185. 2) Мездра, мездрина. Мнж. 185.
Побрязкач, -ча, м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Ном. № 10689. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад. Котл. Ен. 2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Кв. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Левиц. І. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила. Чуб. II. 112.
Припудити, -джу, -диш, гл. 1) Притащить. Припудив такий мішок вівса, що здається треба добрих двох. 2) Напугать. Хлоп'я крало яблука, а я як припудив його, то воно аж п'ятами накивало.
Ровта, -ти, ж. Отрядъ войска. А ймуть ровти ізбірати, за нами гонити, а ми будем з файнов любков мед горівку пити. Лукаш. 136.
Роспадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роспастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Распадаться, распасться, разсыпаться, разсыпаться. Під припечком воду брала, гречаники розчиняла. Чому мені не вдалися, аж на троє роспалися? Чуб. V. 1173. Панич порізав кавуна на скибки.... скибки роспалися і з середини випав червоний вовк. Левиц. Пов. 229. Ад в порох роспався. Чуб. III. 25. Так то вже побивалась нещаслива, що й кам'яне б серце распалось. МВ. І. 74. 2) Только несов. в. Усердствовать, стараться изо всѣхъ силъ что либо дѣлать, доказывать и пр. Брехня сьому, єй же то Богу брехня! — так распадалась Ївга, вже осмілившись зовсім. Кв. II. 249. Хазяїн аж роспадається, так статкує коло хазяйства. Рк. Левиц.
Турмонька, турмочка, -ки, ж. Ум. отъ турма.
Українофильський, -а, -е. Украинофильскій.
Нас спонсорують: