Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цімбра
ціна 1
ціна 2
цінитель
цінити
цінований
ціновий
ціновка
цінування
цінувати
цінціпер
цінь I
цінь! II
цінькало
цінькати
ціп I
ціп! II
ціпа-ціпа
ціпивно
ціпило
ціпина
ціпка
ціпкати
ціпкор
ціплятися
ціпов'яз
ціпок
ціпуга
ціпун
ціпура
ціпух
ціпчак
ціпчати
ціркати
ціркованик
цірувати
цірчати
цірчок
цісавий
цісарева
цісарець
цісаречок
цісарик
цісарів
цісарівна
цісарія
цісарка
цісаронько
цісарство
цісарський
цісарщина
цісарь
цісарювати
ціт
цітати
ціточка
цітрин
цітуватися
ціха
ціцаня
ціцати
ціцвірь
ціці-баба
ціцібенька
ціця
цічка
ціша
цішиця
цмакати
цмин
цмок I
цмок II
цмокання
цмокати
цмокатися
цмокнути
цмокнутися
цмоковик
цмоковина
цмокотіти
цмоктання
цмоктати
цмолити
цмулити
цнота
цнотливий
цнотливо
цнотонька
цо!
цоб
цовта
цок!
цокати
цокатися
цокотання
цокотати
цокотнеча
цокотун
цокотуха
цокувати
цомоґи
цомпель
цоркати
цоркіт
цоркотіти
цотатися
цпеник
цубірка
цубом
цуговий
цуголка
цугундер
цуґа
цуґлі
цукар
цукарня
цукерок
цукор
цукрівка
цукровий
Баклажка, -ки, ж. Ум. отъ баклага.
Дже́рґа, -ґи, ж. Родъ подушки. Ослін чи ліжко застелені постелею: сіном, ліжниками, а в головах є джерґа (підклад з ліжника або сіна). Шух. І. 98.
Же́реб, -ба, м. 1) Жребій. Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. Чуб. V. 984. Ум. жеребо́к. Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки. Щог. 2) = жеребе́ць. Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, — і він зробиться жеребом. Грин. II. 120. 3) Раст. Pinus pumilio. Шух. І. 18.
Клепець, -пця́, м. 1) = клепач 1. Желех. 2) Рыба. Abramis sapa (Pall). Браун. 26.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Мнж. 154. Напала мене нежить. Лебедин. у.
Перелазити, -жу, -зиш, сов. в. перелі́зти, -зу, -зеш, гл. Перелѣзать, перелѣзть, перепалзывать, переползти. А я сюю бистру річку рачки перелізу. Чуб. V. 185. Порота засунені, так я через тин перелізла.
Перехрестити, -щу́, -стиш, гл. 1) Перекрестить. 2) Cм. перехрещувати.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Шапчина, -ни, ж. Шапка, плохая шапка. Желех.
Нас спонсорують: