Надрочи́ти Cм. надрочувати.
Неробітний, -а, -е. Не рабочій, во время котораго не работаютъ.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю.
Півгодний, -а, -е. = піврічний. Півгодний білет.
Рак, -ка, м.
1) Ракъ. Не буде риба раком. Вчепився як рак. напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. наловити раків. а) Утонуть. б) = раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. рака стати = раком стати. Cм. стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась.
2) Насѣк. = раглик.
3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр.
4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины.
5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Ум. рачок.
Розцвісти, -ся. Cм. розцвітати, -ся.
Стаєнка, -ки, Ум. отъ стайня.
Стравне, -но́го, с. Кормовыя деньги.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло.
2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті?
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло.
