Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Ум. Двораче́нько.
Жада́, -ди, ж. Жажда желаніе.
Кожнісінький, -а, -е. Каждый безъ исключенія. І приходила б туди кожнісінький ранок бесідувати з Богом.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Чад і дим з нори кужелиться.
Намоло́тися, -мелю́ся, -лешся, гл. Намолоться.
Напідпо́вні нар. Во время второй четверти луны. Святять воду на молодику, напідповні.
Проявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прояви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, появиться. Що у нашому селі проявилась новина не велика, не мала. Проявився козаченько пане у синьому жупані.
Синівство, -ва, с. Сыновство, сыновнее состояніе.
Страхота, -ти, ж. = страхівя. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер.
