Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цвічений
цвічення
цвічити
цвоняк
цвонястий
цв'ягнути
цв'якати
цвях
цвяхований
цвяхувати
цвяшкований
цвяшок
це
цебенити I
цебенити II
цебер
цеберка
цебрик
цебрина
цебриця
цебрувати
цегелля
цегельний
цегельник
цегельників
цегельницький
цегельня
цегея
цегла
цеглина
цегловий
цегляний
цеглястий
цегольня
цедрина
цедулка
цей
цекотати
цендибор
цензор
цензорувати
цензура
цент
центаврія
центовий
центро
центротяжний
центурія
ценцерія
цень
цепати
цера
церата
цереґлювати
церемонитися
церемонія
церква
церківка
церківник
церківця
церковний
церькати
цес
цесарець
цех
цеха
цехлити
цехмистер
цехмистриха
цеховий
цеховик
цешка
цєпати
цєп'є
ци!
ци
циб
циб!
циба
цибань
цибатень
цибати
цибатий
цибилатий
цибка
цибнути
цибок
цибулин
цибулина
цибулиння
цибулиця
цибулька
цибульний
цибульовище
цибуля
цибуляний
цибулянка
цибух
цивільний
циган
циганенко
циганити
циганиха
циганія
циганка
циганочок
циганство
циганський
цигануватий
циганча
циганчик
циганчук
циганщина
циганя
цигара
цигарка
цигарковий
цигарник
цигарпара
цигикати
Кацапеня, -ня́ти, с. Великорусскій ребенокъ.  
Кладь, -ді, ж. кладі да́ти = кладу дати. Ну, наші парубки дали йому такої кладі, що не скоро вичухається. Харьк. у.
Кривоокий, -а, -е. Косоглазый.
Мерще́нько нар. Ум. отъ мерщій.
Моло́чник, -ка, м. Молочаник. Вх. Зн. 37.
Немилостиво нар. Безжалостно.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Проголити Cм. проголювати.
Росхристаний, -а, -е. Съ раскрытой грудью, незастегнутый. Старий Грімач без шапки ходить, росхристаний. МВ. І. 144. Росхристана сорочка. Кв. І. 51.
Хряпнутися, -нуся, -нешся, гл. Грохнуться, упасть съ шумомъ. Так ворота і випер та разом з ними і сам хряпнувся як раз на самого сатану і всю чортову старшину. Стор. МПр. 47.
Нас спонсорують: