Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цвічений
цвічення
цвічити
цвоняк
цвонястий
цв'ягнути
цв'якати
цвях
цвяхований
цвяхувати
цвяшкований
цвяшок
це
цебенити I
цебенити II
цебер
цеберка
цебрик
цебрина
цебриця
цебрувати
цегелля
цегельний
цегельник
цегельників
цегельницький
цегельня
цегея
цегла
цеглина
цегловий
цегляний
цеглястий
цегольня
цедрина
цедулка
цей
цекотати
цендибор
цензор
цензорувати
цензура
цент
центаврія
центовий
центро
центротяжний
центурія
ценцерія
цень
цепати
цера
церата
цереґлювати
церемонитися
церемонія
церква
церківка
церківник
церківця
церковний
церькати
цес
цесарець
цех
цеха
цехлити
цехмистер
цехмистриха
цеховий
цеховик
цешка
цєпати
цєп'є
ци!
ци
циб
циб!
циба
цибань
цибатень
цибати
цибатий
цибилатий
цибка
цибнути
цибок
цибулин
цибулина
цибулиння
цибулиця
цибулька
цибульний
цибульовище
цибуля
цибуляний
цибулянка
цибух
цивільний
циган
циганенко
циганити
циганиха
циганія
циганка
циганочок
циганство
циганський
цигануватий
циганча
циганчик
циганчук
циганщина
циганя
цигара
цигарка
цигарковий
цигарник
цигарпара
цигикати
Вигрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вигребти, -бу, -беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою.... ямку. Грин. II. 143. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Ном. № 9843. Вигребе із печі жару. Стор. I. 207.
Відхлинути, -ну, -неш, гл. Передохнуть при плачѣ; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине. Волч. у. За слізьми не одхлине. Г. Барв. 140. Як заб'є, — одхлинутись не можна.
Доконе́чне нар. Обязательно, непремѣнно. А той доконечне щоб співати. Чуб. Та він доконешне був у селі. Уман. у. Доконечне треба. О. 1861. VI. 77.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый. Н. Вол. у.
Зустріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зустрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. Ном. № 11468. Думав, доля зустрінеться, спіткалося горе. Шевч. 38.
Му́жній, -я, -є. 1) Мужній, принадлежащій мужу. Хто такий у світі зору засипляє: чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужняя жона? Чуб. V. 486. 2) ж. Замужняя. Сі баришні як би були мужні, то б їм землі треба. Донск. обл. 3) Мужественный. З молодого хлопця починає виходити мужній, дорослий чоловік. Левиц. І. Вона почула його гарячу мужню руку під своєю рукою. Левиц. І. 4) Мужественный, смѣлый, обладающій мужествомъ.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Проробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пророби́ти, -блю́, -биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у.
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл. 1) Раскуриваться, раскуриться. 2) Сильно дымить.
Уривати II, -ваю, -єш, сов. в. урити, урию, -єш, гл. Зарывать, зарыть.  
Нас спонсорують: