Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цукруха
цундра
цундравий
цундравка
цундрак
цундрина
цундрій
цундря
цуня-на!
цуп!
цупати
цупечка
цупити
цупитися
цупка
цупкати
цупкий
цупко
цуприкувати
цур
цура
цуравий
цурання
цурати
цураха
цурганитися
цуреля
цурка
цуркий
цуркувати
цурма
цурочка
цурпак
цурпалка
цурпалля
цурпалок
цурпек
цурпелити
цурувати
цурупал
цурупалля
цурупалок
цуря
цуц
цуцак
цуценя
цуценячий
цуцик
цуцу!
цуцукати
цьвак
цьвапкати
цьвох
цьвохати
цькування
цькувати
цьмок
цьом!
цьомати
цьомкання
цьомкати
цьон
цьонка
цьонтати
цьонь!
цьопати
цьопинка
цьопка
цьора
цьохля
цю!
цюди
цюдити
цюдою
цюк
цюкання
цюкати
цюкнути
цюку
цюлувати
цюнечка
цюник
цюпа
цюпасом
цюпати
цюприк
цюра
цюрити
цюрка
цюрком
цюркотати
цюрпіль
цюці
цюцінька
цюць!
цюцька
цюцько
цюцю
цюцюня
цюця
цюцяти
цябрина
цябро
цяв!
цявкання
цявкати
цямбати
цямбрина
цямкати
цямра
цямрина
цямриння
цямрочка
цянути
цяп
цяпати
цяпка
цяпкати
цяпусю
цята
Олійок, -ку, м. Ум. отъ олій.
Ославитися, -влюся, -вишся, гл. = вславитися. Ой славен, пишен молод женишок. Ой чим же він да й ославився? — Огородив двір щирим залізом. Чуб. III. 294.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Покричати, -чу́, -чи́ш, гл. Покричать.
Понатрощувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и натрощити, но во множествѣ.
Прирозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Мкр. Г. 57. Г. Барв. 507. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Лебед. у. Якось ловлять (лева)... прирозуміли. Мир. ХРВ. 69.  
Проквакати, -каю, -єш, гл. Проквакать.
Пух, -ху, м. 1) Пухъ. 2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. Св. Л. 192. 3) Раст.: а) Eriophorum vaginatum L. ЗЮЗО. I. 12. б)болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe. ЗЮЗО. І. 122.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться. Ном. № 3202.
Уселитися Cм. уселятися.
Нас спонсорують: