Гриза́, -зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Там у їх гриза така завелася. 2) = Гризота = Грижа.
Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Иржавець, -вця, м. = ржавець.
Імела, -ли, ж. = івилга.
Масю́ненький и масюсінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
Наку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. накури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Дымить, надымить. Накурила димом. 2) Накуривать, накурить (о табакѣ). 3) Пилить, напылить, поднимать, поднять пыль. 4) Накуривать, накурить. Горівки накурити. Наш пан ся журит, як пива накурити, женчиків напоїти. 5) Кадить, накадить. Ладаном накурено. 6) Окуривать, окурить. Да причаруй ти да козаченьки, що гуляє зо мною! А циганочка да ворожечка мою волю вволила: ой урізала русої коси да козака накурила.
Подріб, -робу, м. Потроха. Иногда лишь во мн. ч. подроби. Вона свинний подріб продає, а сало з цілого кабана держить. На базарі купила подробу.
Порозмазуватися, -зуюся, -єшся, гл. Размазаться.
Рямя, мя, с. Рубище. Світиться у вас крізь рямє тіло. Не одежа на ній, а старече рямя.
Телень меж., выражающее звукъ колокольчика. ані теле́нь. Ні звука. Громада ніби нежива, ані телень.
