Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. То же: буркун синій. б) — жовтий. M. officinalis. в) — білий. М. alba. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок.
Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Гудюча розмова.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.
Матерни́й, -а́, -е́ Заматерѣлый. Матерна дівка.
Наклопота́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Нахлопотаться.
На́рошне нар. Нарочно.
Ретитися, -речуся, -тишся, гл. Биться, бороться.
Розгромаджувати, -джую, -єш, сов. в. розгромадити, -джу, -диш, гл. Разгребать, разгресть.
Утовкмачити, -чу, -чиш, гл. = утокмачити. Розумна жінка чоловіка в біді вирятує, а дурна ще втовкмачить.
Шевлюг, -га, м. = шелюг 1. Слизький, як в'юн, гнучкий, як шевлюг.
